«І я вилила душу свою перед Господнім лицем. Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.» (Перша книга Самуїлова 1:15-16)

Євангелія від Матея 11

Глава:

Посольство від Йоана Христителя 1-15; Ісус про сучасне йому покоління 16-19; провіщення горя тим містам, які залишилися байдужими супроти Божих чудес 20-24; благовість – явна для малих дітей 25-30

1 Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.

2 Почувши у в'язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:

3 “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?”

4 У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите:

5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

6 Щасливий, хто через мене не спотикнеться.”

7 Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?

8 На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м'яку? Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах.

9 Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка.

10 Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.

11 Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.

12 Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.

13 Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана.

14 І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти.

15 Хто має вуха, нехай слухає.

16 До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших,

17 кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. –

18 Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має.

19 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами.”

20 Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.

21 “Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі.

22 Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.

23 Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі.

24 Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.”

25 Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.

26 Так, Отче: бо так тобі було довподоби.

27 Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

28 Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.

29 Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.

30 Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”