«Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар, за те, що вони покинули Мене і кадили іншим богам ...» (Друга книга царів 22:16-17)

Євангелія від Матея 12

Глава:

Апостоли зривають колосся в суботу 1-8; оздоровлення сухорукого 9-14; здійснення пророцтва Ісаї 15-21; Ісус та Велзевул 22-32; слова – свідок серця 33-37; знак Нони 38-42; нечистий дух й-45; правдива родина Ісусова 46-50

1 Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти.

2 Побачили це фарисеї і кажуть до нього: “Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу”.

3 Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним?

4 Як ото він увійшов у .дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були,

5 Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають?

6 Я ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм.

7 Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили.

8 Бо Син Чоловічий – Господь і суботи.”

9 Звідти пішов Ісус в їхню синагогу.

10 А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: “Чи можна зціляти в суботу?”, – щоб його обвинуватити.

11 Він же до них каже: “Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму?

12 А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.”

13 Тоді сказав до чоловіка: “Простягни твою руку!” Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.

14 А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити.

15 Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх,

16 але суворо наказав їм його не виявляти,

17 щоб збулося сказане Ісаєю пророком:

18 “Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам .правосуддя.

19 Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах.

20 Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.

21 На його ім'я будуть надіятися погани.”

22 Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив.

23 І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?”

24 А фарисеї, почувши це сказали: “Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.”

25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: “Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться.

26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство?

27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями.

28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже.

29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв'яже сильного й аж тоді дім його розграбує?

30 Хто не зо мною, той проти мене, і. хто зо мною не збирає, той розкидає.

31 Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься.

32 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому.

33 Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду.

34 Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють.

35 Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.

36 Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього.

37 Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.”

38 Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: “Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.”

39 А він у відповідь сказав їм: “Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони.

40 Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі.

41 Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона!

42 Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!

43 А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить.

44 Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.

45 Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.”

46 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити.

47 Каже один до нього: “Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.”

48 Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?”

49 Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої!

50 Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”