«Край Юди зазнав миру на ввесь час Симона, який шукав добра для свого народу, і влада його була їм довподоби, так само, як і його слава, повсякчасно. » (Перша книга Макавеїв 14:4)

Євангелія від Матея 20

Глава:

Притча про робітників у винограднику 1-16; третій передсказ про Христові Страсті 17-19; мати Заведеїв 20-28; оздоровлення двох сліпих 29-34

1 “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.

2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.

3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.

4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.

5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.

6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?

7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.

8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.

9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.

10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.

11 А взявши, стали ремствувати на господаря,

12 кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.

13 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?

14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.

15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!

16 Так то останні будуть перші, а перші – останні!”

17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:

18 “Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.

19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”

20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.

21 Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”

22 У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”

23 Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”

24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.

25 Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.

26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.

27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.

28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”

29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.

30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”

31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”

32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”

33 Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”

34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.