«Ти - справедливий, Господи, й усі твої діла - справедливі! Усі твої путі - милость і правда; ти - суддя світу! Отож і нині, Господи, згадай мене й споглянь на мене!» (Книга Товита 3:2-3)

Євангелія від Матея 23

Глава:

Лицемірство й суєта книжників та фарисеїв 1-12; проти книжників та фарисеїв 13-36; звернення Ісуса до Єрусалиму 37-39

1 Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів:

2 “На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї.

3 Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять.

4 В'яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть.

5 Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці.

6 Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах

7 та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: Учителю!

8 Ви ж не давайте себе звати: Учителю, – один бо ваш Учитель, ви ж усі брати.

9 Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі.

10 Ані наставниками не звіться, один бо ваш Наставник –Христос.

11 Найбільший з вас буде вам слугою.

12 Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.

13 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти.

14-15Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим.

16 Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий.

17 Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото?

18 І хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий.

19 Сліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар?

20 Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому.

21 І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому.

22 І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.

23 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.

24 Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.

25 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости.

26 Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.

27 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти.

28 Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.

29 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та оздоблюєте нагробники праведних,

30 і виговорюєте: Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої.

31 Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які пророків убивали.

32 Доповнюйте й ви мірку батьків ваших!

33 Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду?

34 Тому то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб'єте й розіпнете, а деяких бичуватимете в ваших синагогах і гонитимете з міста в місто,

35 щоб таким чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником.

36 Істинно кажу вам: Усе це впаде на цей рід!

37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали!

38 Ось дім ваш лишиться вам порожній.

39 Кажу бо вам: Ви не побачите мене віднині, доки не скажете: Благословен той, що йде в ім'я Господнє!”