«І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.» (Книга Вихід 34:1)

Євангелія від Марка 13

Глава:

Про зруйнування Єрусалиму 1-13; мерзота спустошення 14-27; про чуйність і молитву 28-37

1 І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: "Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!"

2 Ісус же сказав до нього: "Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули."

3 Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті:

4 "Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?"

5 Тоді Ісус почав до них промовляти: "Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.

6 Багато прийде під моїм ім'ям, і вам казатимуть: Це я, - і багатьох зведуть.

7 Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.

8 Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.

9 Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене - їм на свідоцтво.

10 А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.

11 І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий.

12 Брат видасть на смерть брата, батько - дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.

13 І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця, - той буде спасенний.

14 А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, - хто читає, хай розуміє! - тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори;

15 хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;

16 а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.

17 Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час.

18 Моліться, щоб це не сталося зимою!

19 Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде.

20 І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні.

21 І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, - абож: Глянь, онде! - то не вірте.

22 Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних.

23 Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.

24 За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,

25 зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.

26 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.

27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

28 Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.

29 Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що - близько, під дверима!

30 Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.

31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.

32 Про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець.

33 Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.

34 Як чоловік, що, від'їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,

35 - пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, - ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,

36 - щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.

37 А що вам кажу, - кажу всім: Чувайте!"