«Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я. А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.» (Євангелія від св. Івана 1:15-16)

Євангелія від Луки 17

Глава:

Чотири попередження 1-10 оздоровлення десятьох прокажених 11-19; прихід Божого Царства 20-37

1 Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.

2 Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.

3 Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.

4 І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”

5 Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”

6 Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас.

7 Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?

8 А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?

9 Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?

10 Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”

11 Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.

12 Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.

13 Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”

14 Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.

15 Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.

16 І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.

17 Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?

18 І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”

19 І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

20 Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;

21 ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.”

22 Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.

23 Скажуть вам: Ось він тут! - або: Он він там! - не йдіть і не шукайте!

24 Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.

25 А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.

26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:

27 їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.

28 Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.

30 Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.

31 Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.

32 Згадайте собі жінку Лота.

33 Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.

34 Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.

35 Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.

36 [Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”

37 Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”