«Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея, щоб утікав туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.» (Книга Ісуса Навина 14:7)

Євангелія від Йоана 1

Глава:

Вічне Слово - Син Божий 1-18; свідчення Йоана Христителя про Ісуса 19-34; перші Христові апостоли 35-51

1 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог.

2 З Богом було воно споконвіку.

3 Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

4 У ньому було життя, і життя було - світло людей.

5 І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

6 Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан.

7 Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

8 Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло.

9 Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

10 Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.

11 Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли.

12 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися.

14 І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

16 Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.

17 Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив.

19 Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я - не Христос.»

21 То вони спитали його: «Що ж - Ілля ти?» - «Ні», мовив він. «Пророк ти?» - «Ні», відказав він.

22 Тоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

23 Промовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як ото пророк Ісая сказав.»

24 Були ж посланці з фарисеїв.

25 Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

26 Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

27 він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

28 Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

29 Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

30 Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

31 І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

32 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

33 І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.

34 І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»

35 Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

36 Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий.»

37 Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

38 Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?»

39 Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

40 Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.»

42 І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», - що у перекладі означає: Петро (Скеля).

43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»

50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, - то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»