«Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.» (Книга Ісуса Навина 1:2)

Євангелія від Йоана 7

Глава:

Свято Кучок у Єрусалимі 1-13; Ісус навчає у храмі 14-31; намагання старшини ув'язнити Ісуса 32-53

1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.

2 Наближалося ж юдейське свято Кучок.

3 Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.

4 Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»

5 Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!

6 Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова.

7 Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.

8 Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»

9 Мовивши так до них, залишився у Галилеї.

10 Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.

11 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»

12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить.

13 Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями.

14 А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.

15 І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»

16 А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.

17 Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.

18 Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.

19 Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»

20 Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»

21 А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.

22 Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу.

23 Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!

24 Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!»

25 Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?

26 Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?

27 Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»

28 Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте.

29 Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»

30 Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година.

31 Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»

32 Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.

33 Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами - і піду до того, хто мене послав.

34 Шукатимете мене - і не знайдете. І де я буду - не зможете прийти.»

35 Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?

36 Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»

37 Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!

38 Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»

39 Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.

40 Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»

41 Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?

42 Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»

43 І роздор виник із-за нього серед народу.

44 Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.

45 Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»

46 Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»

47 Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?

48 Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?

49 Та проклятий той народ, що закону не знає!»

50 Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:

51 «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»

52 Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»

53 І розійшлися кожен до свого дому.