«Тож і тепер, Владико небес, пошли перед нами доброго ангела на страх і жах нашим ворогам. Нехай будуть розбиті твоїм потужним рам'ям ...» (Друга книга Макавеїв 15:23-24)

Євангелія від Йоана 17

Глава:

Архиєрейська молитва Ісуса Христа

1 Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,

2 згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.

3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа.

4 Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.

5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

6 Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.

7 Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе;

8 слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.

9 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої.

10 І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився.

11 Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!

12 Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.

13 Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.

14 Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу.

15 Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого.

16 Вони не від світу так само, як і я не від світу.

17 Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.

18 Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ.

19 Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.

20 Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене,

21 щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.

22 І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно.

23 Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.

24 Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.

25 Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.

26 І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!»