«І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.» (Перша книга Самуїлова 18:10)

Діяння Апостолів 9

Глава:

Навернення Савла 1-30; Петро оздоровляє Енея 31-35; і Тавиту 36-43

1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея

2 і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.

3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,

4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»

5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.

6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»

7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.

8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.

9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.

10 А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»

11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»

12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.

13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.

14 Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»

15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.

16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»

17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»

18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.

19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;

20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.

21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»

22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.

23 Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,

24 але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.

25 Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.

26 Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.

27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.

28 І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;

29 а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.

30 Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.

31 Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.

32 І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

33 Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.

34 Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.

35 І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.

36 Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.

37 І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.

38 А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»

39 Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.

40 Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.

41 Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.

42 Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

43 Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.