«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно ...» (Євангелія від св. Матвія 28:19-20)

Діяння Апостолів 15

Глава:

Собор в Єрусалимі 1-21; апостольська постанова 22-35; друга подорож Павла 36-41

1 Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»

2 По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.

3 Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.

4 Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.

5 Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.

6 От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

7 По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.

8 І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,

9 і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.

10 Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?

11 А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»

12 Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.

13 А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!

14 Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.

15 З тим згоджуються і слова пророків, як написано:

16 А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,

17 щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, - каже Господь, що чинить це,

18 йому відоме споконвіку.

19 Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,

20 але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.

21 Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»

22 Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.

23 Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!

24 Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,

25 то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,

26 людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

27 Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.

28 Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:

29 стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»

30 Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,

31 а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.

32 Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.

33 По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.

34 Сила задумав зостатися там.

35 Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.

36 По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»

37 А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.

38 Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.

39 І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.

40 А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.

41 І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.