«І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.» (Друга книга Самуїлова 6:11)

Послання до Римлян 3

Глава:

Бог вірний - виконує обітниці 1-8; всі люди згрішили 9-20; потребують оправдання через віру 21-31

1 В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?

2 Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.

3 Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?

4 Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»

5 Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій?

6 Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?

7 Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?

8 Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.

9 То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,

10 як написано: «Немає справедливого, ані одного!

11 Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.

12 Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!

13 Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

14 Уста у них прокльонів повні і гіркоти.

15 Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.

16 На їхніх дорогах злидні і руїна.

17 Вони не відають дороги миру.

18 Немає Божого остраху у них перед очима.»

19 Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,

20 бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

21 Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;

22 справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.

23 Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,

24 і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:

25 якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,

26 за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

27 Де ж тоді хвальба? Вона виключена. - Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.

28 Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.

29 Хіба Бог - тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,

30 бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

31 То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.