«Мовив Мойсей до Арона: Візьми кадильницю та поклади до неї з жертовника жару й насип ладану, і йди чимдуж у громаду та відправ за них покуту, бо спалахнув гнів Господній, і почався мор.» (Книга Числа 17:11)

Послання до Римлян 10

Глава:

Помилка юдеїв 1-13; вони не прийняли Євангелії 14-21

1 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.

2 Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.

3 Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.

4 Бо мета закону - Христос, на оправдання кожного, хто вірує.

5 Мойсей про праведність, що від закону, пише: "Той, хто його виконує, буде ним жити."

6 А справедливість, що від віри, так говорить: "Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?" - тобто: Христа звести додолу;

7 або: "Хто зійде в безодню?" - тобто: щоб вивести Христа з мертвих.

8 Що, отже, вона каже? "Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці", тобто, слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

11 Письмо бо каже: "Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться."

12 Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;

13 бо "Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться."

14 Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: "Які гарні ноги тих, що благовістять добро!"

16 Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: "Господи, хто повірив тому, що ми чули?"

17 Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.

18 Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж - "по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу."

19 І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: "Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним."

20 А Ісая насмілюється і мовить: "Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали."

21 До Ізраїля ж каже: "Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу."