«Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.» (Книга Суддів 5:4)

Послання до Галатів 6

Глава:

Різні вказівки взаємного співжиття 1-10; заключення 11-18

1 Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу.

2 Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа.

3 Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, - обманює себе самого.

4 Кожний нехай добре перевіряє своє діло і, якщо він знайде, чим хвалитися перед самим собою, то вже ніяк не перед іншими:

5 кожний бо власний тягар понесе.

6 Нехай учень ділиться всяким добром з тим, хто його навчає слова.

7 Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме.

8 Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

9 Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо.

10 Отож, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі.

11 Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою.

12 Ті, що хочуть показатися гарними тілом, - вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа.

13 Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом.

14 Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я - світові;

15 бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише - нове створіння.

16 На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого.

17 На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса.

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.