«Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів. Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.» (Книга Сираха 14:1-2)

Послання до Колосян 2

Глава:

Павло непокоїться за віру колосян 1-7; пересторога від лжевчителів 8-23

1 Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, -

2 щоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни - Христа,

3 в якому сховані всі скарби мудрости і знання.

4 А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами;

5 бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.

6 Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте;

7 вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою.

8 Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.

9 - У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества,

10 і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти.

11 У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, - обрізанням Христовим.

12 Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.

13 І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, - він оживив вас із ним, простивши нам усі провини.

14 Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста;

15 а роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.

16 Нехай же нас ніхто не судить із-за їжі чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи;

17 це - тінь наступних речей, а тіло - Христове.

18 Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди - сповидною покорою і служінням ангелам: звертає бо всю увагу на привиди, порожньо надимається своїм тілесним розумом,

19 і не тримається голови, від якої все тіло, - суглубами та зв'язями об'єднане і зміцнене, - яке росте Божим зростанням.

20 А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам:

21 «Не дотикайся, не куштуй, не рухай!»

22 Усе це нищиться від уживання його згідно з законами й навчанням людським.

23 Вони ж мають вигляд мудрости в добровільній службі, покорі та вмертвленні тіла, однак не мають іншої вартости, крім насичення тіла.