«Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма! Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом ...» (Друга книга хроніки 25:7-8)

Друге послання до Солунян 3

Глава:

Різні вказівки про молитву, працю, послух 1-15; закінчення 16-18

1 А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас,

2 і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх - віра!

3 Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого.

4 Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити.

5 Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.

6 А вам, брати, наказуємо в ім'я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли.

7 Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,

8 ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого.

9 Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували.

10 Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть.

11 Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують.

12 Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили.

13 А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити.

14 Коли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження.

15 Однак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата.

16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!

17 Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу.

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!