«Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма! Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом ...» (Друга книга хроніки 25:7-8)

Послання Апостола Якова 5

Глава:

Працедавці і робітники 1-6; терпимість 7-11; клятви 12; єлеепомазання 13-20

1 Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають.

2 Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла.

3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів.

4 Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил.

5 Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини.

6 Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться.

7 Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних.

8 Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький.

9 Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.

10 Візьміте, брати, за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім.

11 Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, - Господь бо повний співчуття і милосердя.

12 А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше "так" буде "так", і ваше "ні" - "ні", щоб вам під суд не впасти.

13 Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає.

14 Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє,

15 і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться.

16 Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу.

17 Ілля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців.

18 Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій.

19 Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне,

20 хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.