«Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!» (Книга Екклезіястова 2:24)

Перше послання Апостола Петра 2

Глава:

Християни - містична будівля 1-10; обов'язки супроти поган 11-12; супроти влади 13-17; повинності слуг 18-25

1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,

2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,

3 якщо ви скуштували, який Господь добрий.

4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.

5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

6 Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»

7 Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,

8 каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.

9 Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;

10 ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.

11 Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.

12 Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.

13 Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,

14 чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям

15 Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.

16 Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.

17 Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.

18 Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.

19 Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.

20 Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.

21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;

22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,

23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;

24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.

25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.