«А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...» (Друга книга царів 1:10)

Перше послання Апостола Петра 3

Глава:

Обов'язки жінок та чоловіків 1-7; поводження з ближніми 8-12; і під час переслідування 13-22

1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова,

2 коли побачать ваше життя у чистоті й повазі.

3 Нехай ваша окраса буде не зовнішня - заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати,

4 але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом.

5 Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам,

6 як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань.

7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, - тим ваші молитви не втрачатимуть на силі.

8 Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні.

9 Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.

10 Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих.

11 Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього.

12 Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють.

13 Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра?

14 Бо коли і страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь,

15 а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, -

16 однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку.

17 Ліпше бо, - коли така вже воля Божа, - страждати, робивши добро, ніж зло творивши.

18 Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі,

19 в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці;

20 тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою.

21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,

22 який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.