«Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.» (Книга пророка Даниїла 6:23)

Одкровення Йоана Богослова 4

Глава:

Престоли на небі

1 Після цього я глянув, і от - двері відчинені на небі, і голос перший, котрий я чув, як від сурми, що говорив зо мною, - сказав: «Зійди сюди, і я покажу тобі, що мусить настати після цього.»

2 Відразу я став у дусі; і от престол стояв на небі, а на престолі - сидячий.

3 І цей сидячий був подібний з вигляду до каменя яспіса і сардія, і райдуга навкруг престола, подібна виглядом до смарагду.

4 Навкруг престола - двадцять чотири престоли, і на престолах - двадцять чотири старші, сиділи, одягнені в одежі білі, і на головах їхніх вінці золоті.

5 Від престола виходять блискавиці й голоси і громи; сім світочів огненних палають перед престолом, які є сім духів Божих.

6 Перед престолом - наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді й ззаду.

7 Істота перша подібна до лева, Друга істота подібна до тельця, третя істота мала обличчя, як у людини, а четверта істота подібна до орла, летючого.

8 Чотири ті істоти мають кожна собі по шість крил; навколо і всередині повно очей, і покою не мають ні вдень, ні вночі, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить.»

9 І коли складають ті істоти славу і честь і подяку тому, хто сидить на престолі, що живе на віки вічні,

10 падають двадцять чотири старші перед тим, хто сидить на престолі, і поклоняються йому, що живе на віки вічні, і ложать вінці свої перед престолом, промовляючи:

11 «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено.»