«А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида ...» (Книга Ездри 3:10)

Одкровення Йоана Богослова 12

Глава:

Видіння жінки на небі і змій 1-6; війна на небі з змієм 7-12; на землі 13-18

1 І знамення велике видно було на небі - жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок.

2 І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження.

3 Видно було й інше знамення на небі, от великий дракон червоний, який мав сім голів і десять рогів, і на головах його - сім діядем;

4 хвіст його зволік третину зірок із неба і поверг їх на землю. І дракон стоїть перед жінкою, яка має родити, щоб, коли народить, дитя її пожерти.

5 І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним; і вознесено дитя її до Бога та престола його.

6 А жінка втекла в пустелю, де має там місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її тисячу двісті шістдесят днів.

7 І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його,

8 та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі.

9 І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, - повержено на землю, і ангели його з ним повержені.

10 І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа його, бо повержено обвинувача братів наших, який обмовляв їх перед Богом нашим день і ніч.

11 І вони перемогли його кров'ю Агнця і словом свідчення свого, і не злюбили життя свого до смерти.

12 Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.»

13 І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа.

14 А жінці дано двоє крил орла великого, щоб летіла в пустиню на місце своє, де кормитиметься там за часу, часів і півчасу, далеко від лиця змія.

15 І пустив змій із пащі своєї воду, як річку, за жінкою, щоб її течією волокти.

16 І допомогла земля жінці, і розкрила земля уста свої і поглинула річку, що пустив дракон із пащі своєї.

17 І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа.

18 І став на піску моря.