«І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його. І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.» (Книга Буття 50:1-2)

Буття 12

Глава:

Вибір Аврама 1-3; вихід 4-9; в Єгипті 10-20

1 Господь сказав до Аврама: "Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.

2 А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш благословенням.

3 Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться."

4 І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.

5 Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.

6 Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни.

7 І з'явився Аврамові Господь і сказав: "Потомкам твоїм дам я цю землю!" І спорудив він там жертовник Господеві, що з'явивсь йому.

8 Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап'яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім'я Господнє.

9 Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.

10 Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.

11 І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: "Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.

12 Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: "Це його жінка", і мене вб'ють, тебе ж лишать живою.

13 Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі."

14 І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.

15 Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,

16 що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.

17 Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.

18 От і прикликав фараон Аврама та й каже: "Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?

19 Чому ж сказав: "Вона - моя сестра". Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть"

20 І повелів фараон своїм людям, щоб випровадили його з жінкою й зо всім, що було в нього.