«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно ...» (Євангелія від св. Матвія 28:19-20)

Буття 26

Глава:

Благословення народів 1-6; Ревека та чоловіки в Герарі 7-11; багатство Ісаака, суперечки за криниці 12-22; поява в Беер-Шеві 23-25; укладення миру з Авімелехом 26-33; весілля Ісава 34-35

1 А був голод у краю, крім того першого голоду, який був за часів Авраама. Тоді пішов Ісаак до Авімелеха, філістимлянського царя, в Герар.

2 Господь же з'явився йому й сказав: "Не спускайся в Єгипет, живи в краю, що його вкажу тобі.

3 Перебувай у цьому краю, а я буду з тобою і благословитиму тебе: тобі бо й твоєму потомству дам усі ці землі й додержу клятву, що нею клявсь я Авраамові, твоєму батькові.

4 Я розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і дам твоєму потомству всі ці землі. Твоїм потомством будуть благословити себе всі народи землі,

5 за те, що Авраам послухав мого голосу й зберігав мої приписи, мої заповіді, мої постанови та мої закони."

6 І проживав Ісаак у Герарі.

7 Спитали його раз місцеві люди про його жінку, а він сказав: "Вона моя сестра"; бо боявся сказати: моя жінка, щоб його не вбили місцеві люди через Ревеку, бо була гарна з виду.

8 Та одного разу, коли він побував там довгий час, Авімелех, філістимлянський цар, поглянув у вікно й побачив, а тут Ісаак жартує з Ревекою, своєю жінкою.

9 Тоді Авімелех прикликав Ісаака й каже: "Оце вона справді твоя жінка! Як же ти міг казати: Вона моя сестра?" А Ісаак відповів йому: "Я бо думав собі, щоб мені не вмерти через неї."

10 На це каже Авімелех: "Що ти нам вдіяв? Хтонебудь з моїх людей міг був легко побути з твоєю жінкою і ти був би навів на нас гріх."

11 І видав Авімелех до всього народу такий наказ: "Хто доторкнеться до цього чоловіка або його жінки, буде покараний смертю."

12 Посіяв Ісаак у тому краї і зібрав цього року сторицею; Господь щастив йому.

13 Він почав багатіти й розбагатів та й ставав дедалі більш і більш багатим, аж поки не зробився великим багачем.

14 Були ж у нього отари овець і череди товару та й челяді багато; так що філістимляни були заздрі йому.

15 Тим то всі криниці, що їх повикопували були слуги його батька, за життя Авраама, його батька, філістимляни позасипали й позабивали землею.

16 Тож Авімелех сказав до Ісаака: "Іди від нас, бо ти став куди сильніший, ніж ми."

17 Пішов Ісаак звідтіля і розташувався в Герар-долині, і там осівся.

18 І повідкопував Ісаак знову ті криниці, що їх вони були викопали за життя Авраама, його батька, а філістимляни після смерти Авраама позасипали, і назвав їх іменами, якими був назвав їх батько його.

19 Як слуги Ісаака копали в долині й знайшли там криницю живої води,

20 герарські пастухи заходилися сваритися з пастухами Ісаака, кажучи: "Це наша вода!" Тому прозвав він цю криницю Єсек, бо вони з ним сперечалися.

21 Та й викопали вони другу криницю, але й за неї посварилися; тому назвав він її Сітна.

22 Тоді переселився він звідтіль і викопав іншу криницю, то за цю вже не сварилися. Тому назвав її Реховот: тепер бо, мовляв, Господь дав нам простір, і розростемося в цьому краю.

23 Звідтіля піднявся він до Версавії.

24 І з'явився йому Господь тієї ночі та й мовив: "Я - Бог Авраама, батька твого. Не бійся, бо я з тобою. Благословлю тебе й розмножу твоє потомство через Авраама, слугу мого."

25 Спорудив він там жертовник, призвав Господнє ім'я і нап'яв там свій намет, а його слуги викопали там криницю.

26 Тоді прийшли до нього з Герару Авімелех і Ахуззат, його друг, та Фіхол, начальник його війська.

27 І каже до них Ісаак: "Чого ви прийшли до мене? Ви ж ненавидите мене, прогнали геть від себе."

28 А вони кажуть: "Ми побачили ясно, що Господь є з тобою, то й кажемо: нехай між нами буде клятва, між нами й тобою, і укладімо договір з тобою,

29 що ти не будеш нам чинити лиха, як ми й тебе не торкали, а лиш добро чинили тобі та й відпустили тебе в мирі; тепер ти благословенний Господом."

30 Тоді справив їм Ісаак бенкет і їли вони й пили.

31 А рано вранці встали й поклялись один одному. І відпустив їх, і вони пішли собі від нього в мирі.

32 Того ж самого дня сталося, що прийшли слуги Ісаака й сповістили його про криницю, яку викопали. Вони бо сказали йому: "Ми знайшли воду."

33 І він назвав її: Шева, тому й назва того міста Беер-Шева (Версавія) аж по цей день.

34 Коли Ісавові було сорок років, він узяв собі за жінку Юдиту, дочку Беері, хеттита, і Басмат, дочку Елона, хеттита.

35 І гірко було Ісаакові та Ревеці через них на серці.