«Благословен Бог, що живе повіки; царство його триває вічно. Він бо карає і милує, зводить униз аж до аду й наверх виводить; ніхто руки його не уникне. Славіте його, діти Ізраїля ...» (Книга Товита 13:2-3)

Левіт 2

Глава:

Жертви з муки 1-12; про сіль 13; жертви з первоплодів 14-16

1 «Якщо хтось схоче принести Господеві безкровну офіру, з питльованої муки нехай буде його принос; нехай злиє на нього олії і покладе на нього ладану.

2 І принесе його синам Ароновим, священикам, а священик, узявши з нього повну жменю питльованої муки з олією й з усім ладаном, воскурить на спогад на жертовнику; це вогняна жертва приємного запаху для Господа.

3 Останки ж офіри будуть для Арона й синів його, як священна пайка вогняної жертви для Господа.

4 А коли схочеш принести в дар офіру, спечену в печі, нехай то будуть прісні коржі, з питльованої муки, розчиненої на олії, та ладки прісні, помазані олією.

5 Коли ж твій принос-офіра, спечена на сковороді, нехай буде питльована мука, розчинена на олії, прісна;

6 роздрібниш його на кусні й зіллєш на нього олії: це безкровна жертва.

7 А як твій принос-офіра, зготована в ринці, то нехай буде зроблена з питльованої муки з олією.

8 І принесеш так зготовану офіру Господеві і подаси її священикові, а він піднесе її до жертовника.

9 І візьме священик з офіри на спогад частину, і як кадило воскурить на жертовнику; вогняна це жертва приємного запаху для Господа.

10 Останки ж офіри будуть для Арона й синів його - як священна пайка вогняної жертви для Господа.

11 Ніяка ваша офіра, що її приносите Господеві, не буде зроблена на квасі, бо ні дріжджів, ні меду, ніколи не палитимете як вогняну жертву Господеві.

12 Ви можете принести їх як принос Господеві з первоплоду, але на жертовник, як приємний запах, вони не підуть.

13 Кожен твій принос-офіру посолиш сіллю; а щоб не забракло твоїй офірі соли Завіту Бога твого, то з усяким твоїм приносом приноситимеш і сіль.

14 А як приноситимеш офіру з первоплодів Господеві, то принесеш колоски, пражені на вогні, або нове потовчене зерно - як офіру з твоїх первоплодів;

15 наллєш на неї олії і покладеш на неї ладану: це безкровна жертва.

16 І воскурить священик, на спогад, немов кадило, частину нового зерна й частину олії з усім ладаном її: це вогняна жертва Господеві.»