«Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх! Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.» (Книга Второзаконня 32:1-2)

Левіт 3

Глава:

Мирні жертви: воли 1-5; вівці 6-11; кози 12-17

1 «А як його принос-жертва мирна, і він хоче принести її з товару, самця чи самицю без вади, має принести Господеві.

2 Нехай покладе руку свою на голову жертви та й заріже її коло входу в намет зборів, Аронові ж сини, священики, покроплять її кров'ю жертовник з усіх боків.

3 І нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук, що покриває нутрощі, й увесь жир, що на нутрощах,

4 і обидві нирки з ситтю, що на них, та полядвиці, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине.

5 І сини Аронові воскурять це на жертовнику, зверху всепалення, на горіючих дровах: це вогняна жертва приємного запаху для Господа.

6 Коли ж з отар принос його в мирну жертву Господеві, нехай принесе самця чи самицю без вади.

7 Якщо ягня приносить у жертву, нехай принесе його перед Господа;

8 і покладе руку свою на голову жертви й заріже перед наметом зборів, Аронові ж сини покроплять його кров'ю жертовник з усіх боків.

9 Та нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук його: увесь курдюк, відділивши його по саму крижову кість; тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах;

10 і обидві нирки з ситтю, що на них, та що по боках, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине.

11 І священик нехай спалить його на жертовнику як поживу для спалення Господеві.

12 А коли принос його - коза, нехай приведе її перед Господа

13 і покладе свою руку їй на голову та й заріже її перед наметом зборів; Аронові ж сини покроплять її кров'ю жертовник з усіх боків.

14 І нехай принесе з неї - як принос на спалення Господеві - тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах;

15 обидві нирки й сить на них та по боках; а чепець над печінкою й над нирками нехай відділить.

16 І священик нехай спалить їх на жертовнику як поживу для спалення на приємний запах. Увесь тук належить Господеві.

17 Установа ця віковічна для ваших поколінь, де б ви не осілись: ні туку, ні крови не смієте їсти.»