«Каже їм: Послухайте, прошу, цей сон, що приснився мені: сниться мені, оце в'яжемо ми снопи посеред поля. Аж тут підвівся мій сніп та й стоїть, а ваші снопи поставали навкруг нього й уклонилися моєму.» (Книга Буття 37:6-7)

Левіт 24

Глава:

Олія до свічників 1-4; хліб Завіту 5-9; покарання богохульника 10-16; покарання кривдників 17-23

1 Промовив Господь до Мойсея:

2 «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.

3 Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.

4 На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.

5 Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,

6 і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;

7 а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.

8 Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.

9 Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»

10 Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.

11 І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.

12 І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.

13 І Господь сказав Мойсеєві:

14 «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.

15 До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.

16 Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.

17 Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.

18 Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.

19 Хто зранить свого ближнього, - що вчинив він, те й йому нехай учинять.

20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.

21 Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.

22 Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.»

23 І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.