«Відповів Іов Господеві й мовив: Знаю, що ти все можеш; усе, що задумаєш, зробити спроможен. Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням? Тому я говорив про те, чого не розумію; про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю.» (Книга Іова 42:1-3)

Числа 27

Глава:

Право спадкоємства для дочок Ізраїля 1-11; Ісус Навин, заступник Мойсея 12-23

1 Тоді приступили дочки Целофхада, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, з родини Манассії, сина Йосифа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.

2 І стали перед Мойсеєм та Єлеазаром священиком, перед князями й усією громадою, коло входу в намет зборів, та й кажуть:

3 “Батько наш помер у пустині, не був він із тієї юрби, що зібралась була проти Господа, з прибічників Кораха; помер він за свій гріх. Синів же не було в нього.

4 Чого б то ймення батька нашого мало зникнути з його роду тільки через те, що в нього нема сина? Дайте й нам власність між братами нашого батька.”

5 Виклав Мойсей їхню справу перед Господом.

6 Господь же сказав Мойсеєві:

7 “Справедливо мовлять дочки Целофхада; мусиш дати їм власність і спадщину поміж братами їхнього батька, переведеш і батьківщину їхню на них.

8 А синам Ізраїля скажеш: Коли хтось умре й не лишить синів, то переведете його спадщину на дочок його.

9 Коли ж немає дочок у нього, дасте його братам спадкоємство його.

10 А коли й братів немає в нього, то віддасте його спадщину братам його батька.

11 Коли й батько його не має братів, то віддасте спадкоємство найближчому родичеві з його родини, і він посяде його.” Це буде синам Ізраїля судова постанова, як заповідав Господь Мойсеєві.

12 Сказав Господь Мойсеєві: “Вийди на цю Аварім-гору та й подивись на землю, що я призначив синам Ізраїля.

13 І як побачиш, то приєднаєшся і ти до лона народу твого, як уже приєднався Арон, твій брат, -

14 за те, що обидва ви спротивились були моєму велінню у Сін-пустині, під час бунту громади, замість прославити мене перед їхніми очима при водах. Це вода Меріва, коло Кадешу в Сін-пустині.”

15 Мойсей же промовив до Господа:

16 “Нехай Господь, Бог духів усіх живих, поставить над громадою чоловіка,

17 щоб виступав і йшов перед ними та щоб виводив і вводив їх, щоб не була Господня громада мов та отара без пастуха.”

18 Повідав же Господь Мойсеєві: “Візьми собі Ісуса Навина, чоловіка, що має духа в собі, і поклади на нього твою руку.

19 Постав його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою і передай йому свою владу перед їхніми очима,

20 й приділи йому своєї гідности, щоб уся громада синів Ізраїля слухала його.

21 Стане він перед священиком Єлеазаром, а той питатиме за нього про суд Урім перед Господом; за словом його вони виходитимуть і за словом його входитимуть, він сам і всі сини Ізраїля, вся громада.”

22 І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь; узяв він Ісуса та й поставив його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою;

23 він поклав на нього руки й передав йому владу, як заповідав Господь через Мойсея.