«А Йов відповів Господеві й сказав: Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів...» (Книга Йова 42:1-3)

Числа 31

Глава:

Війна проти мідіян 1-24; розподіл здобичі 25-47; пожертви провідників 48-54

1 Промовив Господь до Мойсея:

2 “Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.”

3 Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах.

4 По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.”

5 І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну.

6 І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним.

7 Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків.

8 Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву - п'ятьох царів мідіянських; так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем.

9 Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували.

10 Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем.

11 Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар

12 та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону.

13 І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч.

14 І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу,

15 та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок.

16 Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.

17 Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте.

18 А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе.

19 Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, - всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші.

20 І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев'яну посудину теж очистите.”

21 А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві: 22. Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо,

23 усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду.

24 Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.”

25 Промовив Господь до Мойсея:

26 “Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини,

27 і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади.

28 Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п'ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини.

29 Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові - як жертву возношення Господеві.

30 А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п'ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.”

31 І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві.

32 Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000,

33 великої скотини 72 000,

34 ослів 61 000,

35 а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ.

36 Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500;

37 а данина для Господа з дрібної скотини була 675;

38 великого скота 36000, а данина для Господа 72;

39 ослів 30 500, а данина для Господа 61;

40 людей же було 16000, а данина для Господа 32 душі.

41 Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві.

42 А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям,

43 тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500;

44 великого скота 36 000;

45 ослів 30 500;

46 і людей 16000 душ.

47 З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п'ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві.

48 Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники,

49 та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка.

50 отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.”

51 Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи.

52 Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів.

53 А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе.

54 І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів - як спомин від синів Ізраїля перед Господом.