«Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси ...» (Євангелія від св. Івана 18:36)

Второзаконня 11

Глава:

Вірність та послух 1-9; обітована земля 10-25; благословення й прокляття 26-32

1 «Люби Господа, Бога твого, і додержуй його приписів, його установ, його рішень та його заповідей по всі дні.

2 Визнайте сьогодні, - бо не йдеться про ваших синів, вони бо не знають і не бачили повчань Господа, Бога вашого, - визнайте його велич, його потужну руку і його простягнене рам'я,

3 його знаки та його діла, що їх він учинив у Єгипті над фараоном, єгипетським царем, і над усім його краєм;

4 що скоїв над його військом, над кіньми й над колісницями, коли Господь хлинув на них водами Червоного моря, як то вони гналися за вами, й вигубив їх по цей день;

5 і що вчинив для нас у пустині, аж поки ви не прийшли до цього місця;

6 і що зробив з Датаном та Авірамом, синами Еліява, сина Рувима, коли земля роззявила свою пащу й поглинула їх, посеред цілого Ізраїля, з їхніми сім'ями, з їхніми наметами й з усім майном, що до них належало.

7 А що ваші очі бачили всі великі діла, які Господь довершив,

8 то й додержуйте всі заповіді, що їх сьогодні заповідаю вам, щоб, ставши сильними, ви могли ввійти й зайняти землю, куди саме переходите, щоб заволодіти нею,

9 і щоб ви жили довго на землі, яку Господь клявся вашим батькам дати їм самим та їхньому потомству, на землі, що тече медом і молоком.

10 Бо земля, в яку ти йдеш, щоб нею заволодіти, не є як Єгипетська земля, звідкіля ви вийшли, де ти сіяв пашню й поливав руками, як городину в городі.

11 Земля, в яку оце маєш увійти, щоб заволодіти нею, - земля з горами й долинами, яка п'є воду дощів небесних;

12 земля, що про неї дбає Господь, Бог твій; очі Господа, Бога твого, повсякчасно на ній, від початку до кінця року.

13 Якщо ви справді слухатимете мої веління, що я вам сьогодні заповідаю: любити Господа, Бога вашого, і служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею,

14 - то я даватиму дощ вашій землі у свій час, дощ ранній і дощ пізній, і ти збереш хліба свої, своє вино й свою олію;

15 і дам для твоєї скотини траву на твоїх полях, і матимеш що їсти до наситу.

16 Глядіть, щоб не звело вас ваше серце й щоб ви не збочили й не стали служити іншим богам та бити їм поклони,

17 бо Господь запалав би на вас гнівом і замкнув би небеса та й не було б більше дощу, й земля не видала б урожаю і ви зникли б притьмом з плодючої землі, що її Господь хоче вам дати.

18 Вкладіть оці мої слова у ваше серце й у вашу душу, прив'яжіть їх як знак собі до рук, і нехай вони будуть вам мов налобник між очима.

19 Навчи їх ваших дітей, розмовляючи про них, коли сидітимеш у хаті й будеш у дорозі, лягаючи та й устаючи.

20 Напиши їх у себе в хаті на одвірках і на воротях,

21 щоб ваші дні й дні ваших дітей були на землі, яку Господь клявся дати вашим батькам, такі численні, як дні небесні над землею.

22 Бо як ви кріпко додержуватимете всі ці заповіді, що їх я вам заповідаю виконувати, якщо любитимете Господа, Бога вашого, ходитимете всіма його дорогами і триматиметесь його,

23 то Господь прожене перед вами всі ті народи, й ви запануєте над народами, що більші й сильніші від вас.

24 Кожне місце, куди ступить ваша нога, буде вашим; від пустині до Ливану, від великої ріки Ефрату аж до західнього моря йтиме ваша границя.

25 Ніхто не встоїться перед вами; страх і жах перед вами нашле Господь, Бог ваш, на всю землю, на яку ступите, як він вас запевнив.

26 Ось я покладаю сьогодні перед вами благословення й прокляття;

27 благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, що заповідаю вам сьогодні;

28 прокляття, коли не будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, і звернете з дороги, яку заповідаю вам нині, та підете за іншими богами, яких не знаєте.

29 І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, куди простуєш, щоб заволодіти нею, то проголосиш благословення на Герізім-горі, а прокляття на Евал-горі.

30 Вони стоять по тому боці Йордану, за шляхом, що на захід сонця, в краю ханаанян, які живуть у Араві, проти Гілгалу, коло Море-діброви.

31 Бо вам треба перейти через Йордан, щоб увійти й зайняти землю, що її Господь, Бог ваш, дає нам; займіть її і осядьтесь на ній,

32 та й старайтеся виконувати всі установи й закони, які оце сьогодні викладаю перед вами.»