«Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні! Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас ...» (Книга Второзаконня 1:10-11)

І Хронік 21

Глава:

Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30

1 Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.

2 Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”

3 Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”

4 Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.

5 І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.

6 Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.

7 Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.

8 Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”

9 А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:

10 “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”

11 Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: - Вибирай собі:

12 або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”

13 Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”

14 І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.

15 І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.

16 Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.

17 І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”

18 Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.

19 І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.

20 Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.

21 Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.

22 Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”

23 А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”

24 Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”

25 І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.

26 Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.

27 Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.

28 У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.

29 Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,

30 але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.