Ахав і Йосафат проти араміїв 1-8; пророцтво про поразку 9-27; смерть Ахава 28-34
1 Йосафат мав велике багатство й славу. Він поріднився з Ахавом.
2 По кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. Ахав зарізав для нього й для людей, що були з ним, багато волів та овець, і намовив його йти з ним на Рамот гілеадський.
3 Ахав, ізраїльський цар, сказав юдейському цареві Йосафатові: "Підеш зо мною на Рамот гілеадський?" Той відповів йому: "Як ти, так і я! Як твій народ, так і мій народ! Іду з тобою на війну."
4 І сказав Йосафат ізраїльському цареві: "Спитай, прошу, сьогодні, що скаже Господь."
5 Тоді ізраїльський цар зібрав пророків - 400 чоловік - і сказав їм: "Чи йти нам війною на Рамот гілеадський, чи стриматись?" Вони сказали: "Іди! Бог видасть його в цареві руки."
6 Та Йосафат спитав: "А чи нема тут ще й Господнього пророка? Спитаємо в нього!"
7 І відповів ізраїльський цар Йосафатові: "Є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я його ненавиджу, бо він не пророкує мені нічого доброго, а завжди пророкує лихе; це Міхей, син їмли." А Йосафат сказав: "Не говори бо так, царю!"
8 Тоді ізраїльський цар покликав одного скопця й повелів: "Побіжи но швидше за Міхеєм. сином Їмли."
9 Ізраїльський цар та Йосафат, юдейський цар, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царські ризи; вони сиділи на майдані при вході в ворота Самарії, а всі пророки віщували перед ними
10 Тоді Седекія, син Ханаани, зробив собі залізні роги й сказав: "Так говорить Господь: Цими ти будеш бити араміїв, доки не вигубиш їх."
11 І всі пророки пророкували так само, кажучи: "Іди на Рамот гілеадський. Пощаститься тобі: Господь видасть його в руки цареві."
12 Посланець, що пішов кликати Міхея, сказав йому так: "От пророки в один голос віщують добро цареві. Нехай же, прошу, і твоє слово буде, як кожного з них: виречи надобре."
13 Міхей же: "Як жив Господь! Що скаже мені Бог, те й виречу."
14 Прийшов він до царя, і цар сказав до нього: "Міхею, чи йти нам війною на Рамот гілеадський, а чи стриматись?" Той відповів: "Ідіть, вам пощастить! Вони будуть віддані в ваші руки."
15 Та цар сказав йому: "А скільки то разів я маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім тільки правду?"
16 Тоді той сказав: "Я бачив усього Ізраїля, розсипаного по горах, немов овець, що пастуха не мають! Господь сказав: Вони господаря не мають. Хай кожний в мирі вертається до свого дому."
17 І сказав ізраїльський цар до Йосафата: "Чи я ж тобі не казав, що він не віщує мені нічого доброго, а тільки лихе?"
18 Міхей сказав: «Слухайте, отже, слово Господнє: я бачив Господа, як сидів на своєму престолі, і все військо небесне стояло праворуч і ліворуч від нього.
19 А Господь сказав: Хто б підманув Ахава, ізраїльського царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті гілеадському? І один сказав так, а другий казав інак.
20 Тоді виступив один дух, став перед Господом і сказав: Я підманю його. Господь спитав його: Чим?
21 Той відповів: Я піду й буду духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі пощастить його підманути; іди й зроби так.
22 Оце тепер Господь дозволив духові неправди ввійти в уста цих своїх пророків: Господь вирік лихо на тебе.»
23 Тоді Седекія, син Ханаани, приступив, ударив Міхея по щоці й сказав: "Якою ж дорогою дух Господній відійшов від мене, щоб говорити з тобою?"
24 А Міхей відповів: "Ось довідаєшся про це тоді, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись."
25 І звелів ізраїльський цар: «Візьміть Міхея та й одведіть його до Амона, посадника міста, й до Йоаса, царського сина,
26 і скажіть: Так каже цар: Вкиньте оцього в тюрму й харчуйте його хлібом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.»
27 Міхей же відповів: "Чи справді вернешся в мирі, Господь не сказав через мене." Далі додав: "Слухайте це, всі люди!"
28 От і пішов ізраїльський цар з Йосафатом, юдейським царем, на Рамот гілеадський.
29 І сказав ізраїльський цар Йосафатові: "Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у своїй одежі." Перевдягнувся ізраїльський цар і пішов до бою.
30 Арамійський же цар дав такий наказ своїм начальникам колісниць: "Не вдаряйте ні на простого, ні на значного, а тільки на одного ізраїльського царя."
31 Скоро начальники колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Ось ізраїльський цар! - і обступили його, щоб ударити на нього; але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, й Бог відвернув їх від нього.
32 Побачивши ж, що то не ізраїльський цар, начальники колісниць відступили від нього.
33 Тим часом якийсь чоловік випадково натягнув лука й поранив ізраїльського царя між пов'язями та панцерем. Мовив Ахав до візника: "Поверни назад та вивези мене з битви, бо я поранений."
34 Але битва кипіла того дня, й ізраїльський цар мусів стояти твердо проти араміїв аж до вечора, отож і вмер при заході сонця.