«Не ходи стежкою безбожних, і не простуй дорогою ледачих. Ухиляйсь від неї, не ходи нею, зверни із неї та й далі йди. Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу;» (Книга Приповідок 4:14-16)

ІІ Хронік 29

Глава:

Єзекія 1-2; очищення та посвячення святині 3-36

1 Єзекії було 20 років, як став царем, і царював він в Єрусалимі 29 років. Мати його, дочка Захарії, звалась Авія. 2. Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив його предок Давид.

3 Першого ж року свого царювання, першого місяця, він відчинив двері дому Господнього й направив їх.

4 Потім звелів прийти священикам та левітам і, зібравши їх на майдані, що на схід сонця,

5 сказав їм: «Слухайте мене, левіти! Тепер освятіться самі й освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині,

6 бо батьки наші спроневірились і робили зле в очах Господа, Бога нашого; покинувши його, відвернули обличчя своє від Господнього житла та обернулися спиною до нього,

7 ба навіть замкнули двері в притворі, погасили світичі, не палили кадила й не приносили всепалення в святині Бога Ізраїля.

8 Тому й був гнів Господній на Юдею та на Єрусалим, і Господь видав їх на страх, на спустошення та на глум, як бачите на свої очі.

9 І оце батьки наші впали від меча, а сини наші, дочки наші й жінки наші за це в полоні.

10 Тепер у мене на серці укласти союз із Господом, Богом Ізраїля, щоб відвернувсь від нас його палкий гнів.

11 Сини мої, не будьте ж тепер недбайливі, вас бо пибрав Господь стояти перед ним, служити йому, бути його слугами та палити йому кадило.»

12 Тоді встали левіти: Махат, син Амасая, і Йоіл, син Азарії - з синів Кегата; з синів Мерарі: Кіш, син Авді, й Азарія, син Єгаллелела; з гершоніїв: Йоах, син Зімми, й Еден, син Йоаха;

13 з синів Еліцафана: Шімрі й Єїел; із синів Асафа: Захарія й Маттанія;

14 з синів Гемана: Єхіел і Шімеї; а з синів Єдутуна: Шемая й Узієл.

15 Вони зібрали своїх братів і освятили себе та й увійшли на наказ царя, згідно з словами Господніми, очищувати дім Господній.

16 Священики ввійшли в середину Господнього дому, щоб його очистити, й винести всю нечисть, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левіти забрали те й винесли геть до Кедрон-потоку.

17 Почали вони освячування першого дня першого місяця, а восьмого дня того ж місяця ввійшли в притвор Господній і очищали дім Господній вісім день, і шістнадцятого дня першого місяця закінчили.

18 Тоді прийшли до царя Єзекії й сказали: «Ми вичистили ввесь дім Господній, жертовник до всепалення й увесь його посуд, і стіл до появлення (хлібів), і ввесь його посуд.

19 А ввесь той посуд, шо цар Ахаз закинув був за свого царювання, коли грішив, ми, очистили його, поставили на своє місце і тепер він перед жертовником Господнім.»

20 Цар Єзекія встав рано-вранці, зібрав усіх начальників міста й пішов в дім Господній.

21 І привели 7 бичків, 7 баранів, 7 ягнят та 7 козлів на покутну жертву за царство, за святиню й за Юдею; він повелів синам Арона, священикам, принести їх у жертву на Господньому жертовнику.

22 Зарізавши бичків, священики зібрали кров і вилили її на жертовник; зарізали баранів і вилили кров на жертовник, зарізали й ягнят і вилили кров на жертовник.

23 Потім привели козлів на жертву за гріх перед царя й громаду, й вони поклали на них свої руки,

24 і священики зарізали їх і вилили їхню кров на жертовник як жертву за гріх, щоб спокутувати за всього Ізраїля, бо цар дав наказ принести всепалення й жертву за гріх за всього Ізраїля.

25 Він настановив левітів у домі Господньому з цимбалами, гарфами та цитрами, на наказ Давида й Гада, царського видющого, та пророка Натана, бо наказ цей був від Господа через його пророків.

26 Тому левіти й стали з музичними приладами Давида, а священики з сурмами.

27 Тоді цар Єзекія звелів принести всепалення на жертовник; і в той час, як почалося всепалення, почався й спів на честь Господа під звуки сурем та музичних приладів Давида, ізраїльського царя.

28 Вся громада молилась обличчям до землі; співали пісень, сурмили, доки не закінчилось усепалення.

29 А як закінчилося всепалення, цар і всі, хто були при ньому, впали на коліна й поклонились обличчям до землі.

30 Тоді цар Єзекія і князі звеліли левітам славити Господа словами Давида та Асафа, видющого; і вони славили його з радощами і, припавши, поклонились.

31 Єзекія заговорив і сказав: "Тепер ви посвятили себе Господеві. Приступайте ж і приносьте жертви й подячні приносини в дім Господній." І принесла вся громада жертви й подячні приносини, і кожний, хто мав щире серце, - всепалення.

32 Число всепалень, що принесла громада було: 70 волів, 100 баранів та 200 ягнят - усе це на всепалення Господеві.

33 Присвячень було: 600 волів та 3000 овець.

34 Але священиків було занадто мало, й вони не встигали здирати шкури з усіх тварин на всепалення; тож левіти, брати їхні, допомагали їм, поки не закінчилась робота й поки не освятилися священики, бо серце у левітів було більш готове до освячення, ніж у священиків.

35 Було також багато всепалень з жиром мирних жертв та з зливанням при всепаленні. Отак була наново заведена служба в домі Господньому.

36 Єзекія й увесь народ раділи, що Господь підніс народ на дусі; все бо те сталося швидко.