«Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!... Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!» (Книга Екклезіястова 1:14-15)

Книга Товита 4

Глава:

Повчання Товита синові

1 Того ж дня згадав Товит про гроші, що склав їх у Гаваела в Рагах, у Мідії,

2 і сказав сам до себе: «Дійшов я вже до того, що просив собі смерти. Прикличу отже мого сина Товію, і скажу йому, раніше ніж умерти, про ті гроші.»

3 Та й прикликав він сина свого Товію, і коли той прибув, сказав до нього: «Як умру, то поховай мене належно. Шануй рідну матір, не покидай її ніколи, поки життя твого. Роби те, що їй любе, й не засмучуй її серця ніяким твоїм учинком.

4 Згадай, моя дитино, про всі ті небезпеки, яких вона зазнала з-за тебе, коли ти був у її лоні. А як умре, то поховай її в одному гробі біля мене.

5 У всі свої дні, дитино, згадуй про Господа, щоб не захотілось тобі згрішити й переступати заповіді його. Твори праведність усі дні життя свого і не ходи несправедливими дорогами.

6 Бо ті, що чинять правду, в ділах своїх будуть щасливі, як усі ті, що чинять справедливість.

7 Роби милостиню з того, що маєш. А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим. Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе.

8 Милостиню роби згідно з тим, що маєш; коли у тебе є достатків повно, роби з них, а коли мало маєш, то не бійся й з того дати.

9 Бо так готуєш собі добрий скарб на день потреби,

10 тому що милосердя рятує від смерти й не дає ввійти у темряву.

11 Милостиня ж - приємний дар для всіх, що її чинять, перед Всевишнім.

12 Бережись, моя дитино, всякої розпусти й насамперед візьми собі жінку з роду твоїх предків. Не бери жінки-чужинки, що не з родини твого батька, бож ми сини пророків. Ной, Авраам, Ісаак, Яків, батьки наші від віку, -затям це собі, дитино, добре, - усі вони взяли собі жінок з-поміж своїх рідних, і були вони благословенні в своїх дітях, і потомство їхнє успадкує землю.

13 Та й нині, моя дитино, люби твоїх братів і не погорджуй у своїм серці ні синами від твоїх братів, ні дочками твого народу, щоб з них не взяти собі жінку, тому що в гордощах - руїна й неладу багато, у ледарстві - недостача й велика біда, бо ледарство є матір'ю голоднечі.

14 Заплати нікого з тих, що працюватимуть на тебе, в себе не затримуй; віддавай її негайно. Коли ти Богові будеш служити, то будеш мати нагороду. Вважай на себе, моя дитино, в усіх ділах твоїх. Будь завжди чемний у поведінці.

15 Не роби іншим того, що тобі не любе. Вина не пий аж-до пияцтва; пияцтво нехай тебе не супроводжує ніколи.

16 Зо свого хліба дай голодному, а з одежі - нагим. З усього того, що прибуває тобі, давай милостиню, нехай твоє око не буде зависне, коли будеш її робити.

17 Вилий своє вино та хліб на гробі справедливих, а грішникам не давай нічого.

18 У кожного розумного шукай поради, і всякою корисною порадою не знехтуй.

19 Увесь час благослови Господа Бога. Проси в нього, щоб твої дороги були прості й усі стежки та заміри таланили. Ніякий бо народ не має (доброї) поради; єдиний же Господь дає всі блага. (Він, кого хоче, вивищує), він, кого хоче, понижує глибоко аж до аду. Тож і нині, дитино, пам'ятай про ці заповіді! Й нехай вони не зітруться з твого серця.

20 Оце тепер, моя дитино, я тебе повідомлю, що я склав 10 талантів сріблом у Гаваела, сина Гаврі, що в Рагах, у Мідії.

21 Не бійсь, дитино, що ми зубожіли. Є в тебе багато добра, коли боїшся Бога, уникатимеш гріха й чинитимеш добро перед Господом, Богом твоїм.»