Олоферн у поході
1 Тоді вони послали до нього посланців з мирними словами, щоб ті йому сказали:
2 «Ось ми, слуги Навуходоносора, великого царя, припадаємо перед тобою. Роби з нами, як тобі довподоби.
3 Ось наші обійстя, уся наша земля, усі наші пшеничні ниви, дрібний і високорослий скот, і всі огорожі біля наших наметів лежать перед тобою. Користуйсь ними, як тобі завгодно.
4 Ось і міста наші та їхні мешканці - твої слуги. Іди, вступай до них по твоїй волі.»
5 Прибули ті мужі до Олоферна й донесли йому ці слова.
6 Тоді він зійшов до Примор'я, він сам і все його військо, і поставивши в укріплених містах залогу, навербував з них добірних мужів собі на допомогу.
7 Горожани й всі околишні мешканці прийняли його з вінками, танцями та бубнами.
8 Та він спустошив їхню землю й вирубав їхні священні гаї, згідно з даним йому наказом знищити всіх богів землі, щоб народи покланялись лиш одному Навуходоносорові та щоб усі язики й племена взивали до нього як до бога.
9 І прибув він навпроти Ездрелону біля Дотаїму, що лежить перед великою Юдейською долиною,
10 і, отаборившись між Гебе та містом скитів (Скитополем), пробув там цілий місяць, щоб назбирати всякого харчу для свого війська.