«І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба ...» (Євангелія від св. Марка 6:7-8)

Книга Іова 4

Глава:

Еліфаз картає Іова

1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

2 «І словом нам звернутися до тебе? | Тебе пригнобить, та стримати слова хто зможе?

3 Оце навчав ти багатьох, | і скріпляв знеможені руки.

4 Хто спотикався, словами ти підводив, | хистким колінам давав сили.

5 Тепер же, як найшло на тебе лихо, ти прибитий! | Торкнулося до тебе, і ти збентеживсь!

6 Твоя побожність, чи не вона ж твоя надія? | Чи ж не твоє вповання - путів твоїх невинність?

7 Згадай лишень, хто гинув, бувши безвинний, | і де праведні бували знищені?

8 Оскільки сам я бачив: хто орав лихо | й сіяв загибель, той пожинав їх.

9 Від Божого подуву вони гинуть,| від подиху гніву його зникають.

10 Ревіння лева й голос леопарда вмовкає, | і зуби левенят кришаться.

11 Лев гине без здобичі | й левенята йдуть урозтіч.

12 І надійшло до мене стиха слово, | і я почув ледь-неледь щось із нього,

13 серед примар, нічних привидів, | як на людей находить сон глибокий.

14 Я задрижав і затремтів у страсі, | всі кості мої стряслися,

15 і над моїм обличчям промайнув вітер, | волосся в мене стало дуба.

16 Став хтось, | виду його я не міг розпізнати, | привид, постать перед очима у мене | і чую тихий голос:

17 Чи ж може бути чоловік праведний перед Богом? | Чи може смертний перед своїм Творцем бути чистим?

18 Коли і власним слугам він не йме віри | і в ангелів своїх знаходить недоліки,

19 оскільки ж їх більше в тих, що мешкають у глиняних хатинах, | підвалини яких у поросі; у тих, що їх, неначе міль, давлять.

20 Між ранком та смерком на порох їх стерто, | і не помітиш, як загинули навіки.

21 Мотуз від їхнього намету відривають, | і вони вмирають, бо немудрі.»