«Так говорить Господь: Ось я наведу лихо на це місце й на його мешканців; всі ті слова, що в книзі, яку читав юдейський цар. Тому що вони покинули мене й кадили іншим богам ...» (Друга книга царів 22:16-17)

Книга Іова 5

Глава:

Еліфаз доручає звернутися до Бога

1 «Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе! | До кого із святих хочеш звернутись?

2 Отак безумного досада вбиває, | і дурного губить завзяття.

3 Я бачив, як дурний пускав коріння, | але прокляв умить свою домівку.

4 Далеко від спасіння його діти, | їх топчуть, вони без оборонця при брамі.

5 Те, що вони пожали - голодний поїдає, | та ще й до сховку забирає, | а спрагнений глитає їхнє майно.

6 О, ні! Біда не з-під землі береться, | й не на ниві родиться недоля.

7 Ні! Чоловік призводить лихо, | як іскри, що летять угору.

8 Я б, однак, звернувсь до Бога, | я виклав би мою справу перед Богом,

9 що творить діла великі й недослідимі, | чуда без ліку,

10 що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;

11 щоб смиренних підійняти вгору | і засмученим дати дізнати щастя.

12 Він розбиває думки хитрих | і руки їхні не виконують їхніх задумів.

13 Він ловить мудреців їхнім же лукавством | і рада крутіїв сходить нінащо.

14 Вони вдень натикаються на пітьму, | немов уночі, ходять навпомацки опівдні.

15 Він бідного рятує з їхньої пащі, | і з руки сильного сіромаху,

16 й отак є нещасному надія, | і неправда затуляє рот свій.

17 Блажен той чоловік, якого Бог картає! | Тож не цурайся Всемогутнього науки.

18 Бо він поранить і сам він перев'яже рану, | він ударить, та його ж руки й загоять.

19 Шість разів з біди тебе він урятує, | а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.

20 У голоді спасе тебе від смерти, | а на війні з рук меча.

21 І ти сховаєшся від бича язика, | і не злякаєшся нещастя, як надійде.

22 Сміятимешся з спустошення та голоднечі, | звірів, що на землі, боятися не будеш.

23 Бо будеш у змові з камінням, що на полі, | і дикий звір буде з тобою в мирі.

24 Знайдеш намет твій цілим, | а як оглянеш свою хату, не обманешся.

25 Побачиш, що розмножилось твоє потомство, | і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.

26 Зійдеш зрілий літами у гріб, | немов копа снопів, яку складають своєчасно.

27 От чого ми дізнались, - це свята правда! | Слухай же й затям собі це добре.»