«На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло.» (Книга Буття 1:1-3)

Книга Іова 16

Глава:

Іов удруге відповідає Еліфазові

1 Заговорив Іов і мовив:

2 «Чув я багато вже такого, | гіркі з вас усіх утішителі!

3 Чи буде край словам на вітер? | Яка біда спонукує тебе відповідати?

4 Я теж базікав би, як ви, | якби ви були на моєму місці. | Я б теж засипав вас словами, | кивав над вами б головою

5 та додавав би вам відваги моїми устами | й не перестав би рухати губами.

6 Та чи я говорю - не притихає біль мій, | чи мовчу - він мене не покидає.

7 Ось і тепер виснажив мене завидющий, | уся його ватага мені допікає.

8 Він устає свідком проти мене, | кидає мені ввічі клеветою.

9 Гнів його рве й лютує проти мене, | він скрегоче на мене зубами. | Противники мої очима блискають на мене,

10 роззявили на мене свою пащу, | у з.іевазі б'ють мене по щоках, | зібравшися на мене разом.

11 Бог видав мене нечестивцям, | у руки безбожникам мене кинув.

12 Я був щасливий, та він струсив мене, | схопив мене за шию і розбив на кавалки, | прицілом собі мене поставив.

13 Стріли його мене навколо оточили, | він прошиває моє нутро без пощади, | він жовч мою на землю розливає.

14 Він пробиває в мені пролом за проломом, | мов велетень, кидається на мене.

15 Веретище я зшив собі на шкіру, | й обличчя своє занурив у порох.

16 Вид мій почервонів від плачу, | на віях моїх тінь смерти, -

17 хоч і нема в руках у мене насильства, | і хоч молитва моя чиста!

18 Земле, не закривай моєї крови,| і хай не буде місця для мого крику.

19 Тепер також на небі є у мене свідок, | мій оборонець на висотах.

20 Думки мої глибокі - мої оборонці, | і око моє ллє до Бога сльози.

21 О, якби чоловік міг правуватись з Богом, | як людський син із своїм ближнім!

22 Іще бо кілька літ, що прийдуть, | і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»