«Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.» (Книга Второзаконня 1:10-11)

Книга Іова 24

Глава:

Зухвалість грішників

1 «Чому Всемогутній не затаїв часи, | а ті, що його знають, днів його не бачать?

2 Безбожники пересувають межі, | отару й чабана займають.

3 Відводять осла в сиротини, | беруть у заклад вола вдовиці.

4 Убогі поступаються з дороги, | усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.

5 Мов дикі осли в пустині, | вони виходять на роботу, | шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі - немає дітям хліба.

6 Жнуть на чужому полі, | виноград грішника збирають.

7 Голі вони ночують, без одежі, | не мають чим накритись, коли холодно.

8 В горах на дощі мокнуть, | за браком сховку туляться до скелі!

9 Сиріт від грудей відривають, | беруть у заклад дитину в бідних.

10 Голі блукають, без одежі, | і голодні зносять снопи.

11 Вичавлюють між мурами олію, | спраглі, топчуть виноград у точилі.

12 З міста чути людей стогін, | душа смертельно поранених кличе на допомогу, | та Бог не чує їхньої молитви!

13 Є поміж ними й вороги світла, | які шляхів його не знають, | стежками його не простують.

14 Удосвіта стає убивник, | убиває бідного й сіромаху, | вночі бродить злодюга.

15 Око перелюбця пильнує, коли смеркне. | Він думає: Ніхто мене не бачить, | і кладе собі на вид запинало.

16 В пітьмі підкопують домівки, | а вдень замикаються, | не знають світла.

17 Тінь смерти то для всіх них ранок; | коли ж він зійде, жах їх огортає.

18 Вони від дня втікають; | маєтність їх на землі проклята, | в їх виноградниках не завертає виноградар.

19 Посуха й спека пожирає сніжну воду - | так грішника Шеол хапає.

20 Утроба, що його родила, його забуває, | черва собі солодко ним пасеться, | не згадується більше його ім'я; | так кривда, неначе деревина, ломиться.

21 Він чинив зло безплідній, що не родить; | він не чинив добра вдовиці!

22 Та той силою своєю хапає дужих, | встає, і він життя непевний.

23 Забезпечує його й дає опору, | та Господні очі за його путями стежать.

24 Вони ледь-ледь піднесуться, - і вже в'януть, | немов зірвана мальвія, | немов головки колосків зів'ялих.

25 А як воно не так, то хто мене спростує, | на ніщо оберне мою мову?»