«Неначе б говорила яка дурна, отаке й ти говориш. Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати? У всьому тому не согрішив Іов своїми устами.» (Книга Іова 2:10)

Книга Іова 35

Глава:

Третя промова Елігу: нехай Іов смириться перед Богом, і Бог його вислухає

1 Елігу почав говорити далі й мовив:

2 «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: ,,Я праведний перед Богом".

3 Коли ж казатимеш: „Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу?" -

4 то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.

5 Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!

6 Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?

7 Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?

8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.

9 Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.

10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?

11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює."

12 Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.

13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.

14 Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!

15 От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, -

16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.»