«І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного ...» (Євангелія від св. Марка 14:24-25)

Книга Іова 36

Глава:

Четверта промова Елігу

1 І знову Елігу взяв говорити:

2 «Зажди но трошки, і я тобі з'ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.

3 Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.

4 Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.

5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.

6 Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,

7 і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,

8 тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!

9 Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.

10 Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.

11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.

12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.

13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,

14 то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє - між розпусниками.

15 Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об'являється для його вух.

16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.

17 А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.

18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!

19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?

20 О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!

21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.

22 Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?

23 Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.

24 Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.

25 Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.

26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.

27 Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;

28 спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.

29 Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?

30 Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.

31 Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.

32 Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.

33 Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»