«Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.» (Євангелія від св. Матвія 21:5-6)

Книга Іова 38

Глава:

Слово Боже

1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?

3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!

4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.

5 Хто визначив їй міру, - може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?

6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь

7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?

8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього - густу мряку?

10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота

11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,

13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?

14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.

15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.

16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?

17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?

18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!

19 Де та дорога - до світла оселі, | і темрява, - де її місце,

20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?

21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.

22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,

23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?

24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?

25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,

26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?

27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?

28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?

29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, - хто його породжує?

30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.

31 Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв'язати?

32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?

33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!

36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?

37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?

38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?

39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,

40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?

41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»