«А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.» (Книга Буття 37:7)

Книга Псалмів 111-120

Псалми:

Псалом 111

(110) Великі діла Господні

1 Алилуя. Я буду прославляти Господа всім серцем на зборах праведників і в громаді.

2 Великі діла Господні, подивугідні всім, що люблять їх.

3 Краса і велич його діло, правда його стоїть повіки.

4 Він зробив пропам'ятними свої чуда; добрий Господь і милосердний,

5 він дав поживу тим, що його бояться, пам'ятає вічно про свій союз.

6 Явив потугу діл своїх народові своєму, давши йому спадщину народів.

7 Діла рук його - правда й правосуддя, всі заповіді його - непорушні,

8 встановлені на віки вічні, закладені у правоті й правді.

9 Відкуплення послав народові своєму, Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім'я!

10 Початок мудрости - острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.

Псалом 112

(111) Щастя праведника

1 Алилуя. Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується.

2 Потомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний.

3 Достаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки.

4 Він світить правим в темряві, як світло, добрий і милосердний і справедливий.

5 Добре тому, що милосердний і позичає, який управляє своїми справами по правді.

6 Бо він не захитається повіки; пам'ять про праведника буде вічна.

7 Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі.

8 Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів.

9 Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки, ріг його підійметься у славі.

10 Бачить те грішник і злиться, і мучиться, скрегочучи зубами; та бажання грішників пропаде.

Псалом 113

(112) ХвалітеГоспода! 1-3; він - славен 4-6; милосердиться над нещасними 7-9

1 Алилуя. Хваліте, слуги Господні, хваліте ім'я Господнє.

2 Нехай ім'я Господнє буде благословенне віднині і повіки.

3 Від сходу сонця до його заходу хвальне ім'я Господнє.

4 Високий над усіма народами Господь, над небесами його слава.

5 Хто, як Господь, Бог наш, що возсідае на престолі,

6 що дивиться униз, на небо і на землю?

7 Що піднімає з пороху злиденного, що з гною бідного підносить,

8 щоб посадити його з вельможами, з вельможами народу свого.

9 Дає неплідній жити в хаті, зробивши з неї щасливу дітей матір.

Псалом 114

(113) Пасхальний гимн

1 Алилуя. Коли Ізраїль вийшов з Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужої мови,

2 святинею його стала Юдея, Ізраїль - його царством.

3 Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.

4 Гори, мов барани, скакали, горби - немов ягнята.

5 Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?

6 З вами, о гори, що скачете, мов барани, а ви, горби, - немов ягнята?

7 Перед обличчям Господнім, трясися, земле, перед обличчям Бога Якова,

8 що скелю перетворює в озеро воднисте, а кремінь - у водяні джерела.

Псалом 115

(114) Богові належиться хвала 1-3; ідоли - неживі 4-8; заклик надіятися на Господа 9-18

1 Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.

2 Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»

3 Наш Бог на небі; усе, що захотів, створив він.

4 Божища їхні - то золото й срібло діло рук людських.

5 Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать.

6 Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.

7 Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.

8 Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.

9 Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.

10 О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.

11 Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній.

12 Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона.

13 Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.

14 Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.

15 Благословенні будете Господом, що створив небо і землю.

16 Небо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським.

17 Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.

18 А ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя.

Псалом 116

(115) Божі діла 1-11; подяка 12-19

1 Алилуя. Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання.

2 Бо прихилив до мене своє вухо, тому взиватиму до нього всі дні мої.

3 Обвили мене пута смерти, сіті Шеолу мене вхопили, журба й горе на мене навалились.

4 І я прикликав ім'я Господнє: «О Господи, благаю, спаси мою душу!»

5 Добрий Господь і справедливий, Бог наш - співчутливий.

6 Господь береже простих; я знемігся, і він мене спас.

7 Повернись, душе моя, до відпочинку твого, бо Господь учинив добро з тобою.

8 Бо спас від смерти моє життя, очі мої, від сліз і ноги від падіння.

9 Я буду перед Господом ходити у живих країні.

10 Я був непохитний у довір'ї навіть тоді, коли казав: «Який же я нещасний!»

11 У моїм схвилюванні я мовив: «Усяк чоловік - неправдомовець!»

12 Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?

13 Я підніму чашу спасіння і прикличу ім'я Господнє.

14 Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.

15 Цінна в очах Господніх смерть його вірних.

16 Змилуйсь, о Господи, бо я слуга твій; слуга твій, син твоєї слугині; ти розкував мої кайдани.

17 Я принесу тобі похвальну жертву І прикличу ім'я Господнє.

18 Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.

19 В дворах дому Господнього, Посеред тебе, о Єрусалиме! Алилуя!

Псалом 117

(116) Подяка - хвала

1 Хваліте Господа, усі народи! Славте його, усі люди!

2 Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки. Алилуя!

Псалом 118

(117) Подяка 1-4; Бог вирятовує 5-18; подяка у храмі 19-29

1 Дякуйте Господєві, бо добрий; милосердя його повіки.

2 Хай скаже дім Ізраїля: «Милість його повіки!»

3 Хай скаже дім Арона: «Милість його повіки!»

4 Хай скажуть ті, що Господа бояться: «Милість його повіки!»

5 Із тісноти я візвав до Господа, - Господь відповів мені і визволив.

6 Господь зо мною - не злякаюсь; що може людина мені зробити?

7 Господь зо мною, моя допомога, і я дивитимусь на тих, що мене ненавидять.

8 Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатися на людину.

9 Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатись на князів.

10 Усі народи мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.

11 Вони навколо мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.

12 Обсіли мене, наче бджоли, палили, мов вогонь з тернини, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.

13 Штовхнув мене сильно, щоб аж повалити, але Господь прийшов мені на допомогу.

14 Сила моя й пісня моя - Господь, він став моїм спасінням.

15 Луна радости й торжества у шатрах праведних; правиця Господня явила силу.

16 Правиця Господня піднялася, правиця Господня об'явила силу,

17 Я не вмру, я житиму і розповідатиму про діла Господні.

18 Карав, карав мене Господь суворо, але на смерть не видав.

19 Відчиніть мені ворота правди, я ввійду ними, воздам Господеві подяку.

20 Ось Господні ворота, праведники ними ввійдуть.

21 Дякую тобі, бо відповів мені і став мені спасінням.

22 Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.

23 Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

24 Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!

25 Спаси, о Господи, тебе благаєм! Дай же рятунок, Господи, благаєм!

26 Благословенний той, що приходить в ім'я Господнє! З дому Господнього ми вас благословляєм.

27 Господь є Бог, і він осяяв нас. Ведіть хоровід із гілками аж до рогів жертовника.

28 Ти єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити.

29 Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість.

Псалом 119

(118) Хвала законові Господньому

1 Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.

2 Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.

3 Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять.

4 Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.

5 О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!

6 Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.

7 Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.

8 Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.

9 Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.

10 Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.

11 Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.

12 Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.

13 Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.

14 Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.

15 Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.

16 Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.

17 Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.

18 Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!

19 Я - на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.

20 Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.

21 Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.

22 Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.

23 Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.

24 Бо твої свідоцтва - моя втіха, вони - мої дорадники.

25 Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.

26 Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!

27 Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.

28 Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.

29 Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.

30 Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.

31 Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!

32 Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.

33 Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.

34 Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.

35 Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.

36 Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.

37 Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!

38 Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.

39 Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.

40 Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.

41 Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.

42 І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово.

43 Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь

44 і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.

45 І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.

46 Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.

47 Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю.

48 І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.

49 Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.

50 Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.

51 Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.

52 Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні - і утішаюсь.

53 Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.

54 Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.

55 Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.

56 Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.

57 Доля моя - Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.

58 З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!

59 Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.

60 Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.

61 Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.

62 Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі.

63 Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.

64 Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.

65 Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.

66 Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.

67 Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.

68 Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.

69 Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,

70 їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.

71 Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.

72 Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.

73 Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.

74 Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.

75 Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.

76 Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.

77 Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій - моя відрада.

78 Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.

79 Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої сві доцтва.

80 Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.

81 Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.

82 Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?

83 Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.

84 Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?

85 На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.

86 Усі твої веління - правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!

87 Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.

88 Живи мене за твоєю ласкою - я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.

89 Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.

90 Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.

91 За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.

92 Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.

93 Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.

94 Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.

95 Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.

96 У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.

97 Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.

98 Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.

99 Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої - моє розважання.

100 Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.

101 Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.

102 Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.

103 Які солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду!

104 Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.

105 Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.

106 Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.

107 Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!

108 Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.

109 Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.

110 Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.

111 Твої свідоцтва - спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.

112 Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці.

113 Я ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.

114 Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.

115 Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.

116 Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.

117 Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.

118 Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.

119 Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.

120 Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.

121 Я творив суд і справедливість, - гнобителям моїм мене не видай.

122 Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.

123 Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.

124 Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.

125 Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.

126 Час Господеві діяти! Порушили закон твій.

127 Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.

128 Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.

129 Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.

130 Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.

131 Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.

132 Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.

133 Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.

134 Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.

135 Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.

136 Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.

137 Ти - справедливий, Господи, і праві твої присуди!

138 Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.

139 Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.

140 Глагол твій - понад усяку пробу, і слуга твій його любить.

141 Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.

142 Справедливість твоя - справедливість вічна, і закон твій - правда.

143 Напасть і горе на мене напосіли, веління твої-моя відрада.

144 Свідоцтва твої- вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.

145 З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! - я установи твої буду пильнувати.

146 До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.

147 Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.

148 Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.

149 Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.

150 Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.

151 Близько єси, о Господи, і всі твої веління - правда.

152 Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.

153 Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.

154 Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!

155 Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.

156 Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.

157 Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.

158 Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.

159 Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.

160 Початок твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.

161 Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.

162 Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.

163 Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.

164 Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.

165 Глибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться.

166 Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.

167 Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.

168 Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.

169 Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.

170 Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.

171 Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.

172 Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління - справедливі.

173 Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.

174 Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій - моя відрада.

175 Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.

176 Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.

Псалом 120

(119) Скарга на обмовників

1 Висхідна пісня.

2 Господи, визволь від уст брехливих мою душу, від підступного язика.

3 Що тобі дати, що придати тобі, язику підступний?

4 Стріли вояка гострі й вугілля дрокове.

5 Горе мені, що я чужинець у Мешесі, що перебуваю біля шатер кедарських!

6 Довго жила моя душа між тими, що мир ненавидять.

7 Я - ввесь за мир; коли ж говорю, вони - за війну.