Псалом 31
(30) Псалмопівець, пригнічений, молиться 1-19; заздалегідь дякує 20-25
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
3 Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
4 Бо ти - скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
5 Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти - моє пристановище.
6 В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
7 Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
8 Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи
9 і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
10 Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
11 Життя моє виснажується в горі літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
12 Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
13 Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
14 Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
15 А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!”
16 В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
17 Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
18 Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю;нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
19 Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
20 Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
21 Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
22 Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
23 Я ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
24 Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.
25 Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.
Псалом 32
(31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи
1 Давида. Маскіл.
Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито,
2 Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.
3 Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
4 Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку.
5 Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого.
6 Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих -вони до нього не досягнуть.
7 Ти - захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.
8 “Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі - моє око!
9 Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”
10 Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
11 Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.
Псалом 33
(32) Хвала Божій силі та провидінню
1 Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.
2 Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.
3 Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.
4 Бо Господнє слово праве, і всяке діло його - вірне.
5 Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.
6 Словом Господнім створене небо, і подихом уст його - вся його оздоба.
7 Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.
8 Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!
9 Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.
10 Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
11 Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.
12 Щасливий народ, Бог якого - Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.
13 Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.
14 Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,
15 Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.
16 Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.
17 Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.
18 Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку,
19 щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі.
20 Душа наша Господа чекає; він - наша допомога, щит наш.
21 Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім'я ми уповаєм.
22 Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.
Псалом 34
(33) Хвала Господеві 2-4 заклик надіятися на доброту Божу 5-11; зберігання заповідей 12-23
1 Давида, коли він удавав божевільного перед Авімелехом, і той прогнав його, і він пішов.
2 Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене.
3 Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться.
4 Величайте Господа зо мною, і вознесімо ім'я його вкупі.
5 Я шукав Господа, і він почув мене; і звільнив мене від усіх моїх страхів.
6 Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться.
7 Ось візвав бідолаха, і Господь почув, і врятував його від усіх його напастей.
8 Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє.
9 Спробуйте й подивіться, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає.
10 Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що його бояться.
11 Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.
12 Ходіть, мої діти, послухайте мене: остраху Господнього навчу вас.
13 Хто той, що життя любить, що рад бачити дні щасливі?
14 Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих.
15 Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся!
16 Очі Господні на праведних; вуха його - на їхній заклик.
17 А обличчя Господнє проти злочинців, щоб знищити з землі їхню пам'ять.
18 Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх.
19 Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає.
20 Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує.
21 Він усі його кості зберігає, ані одна з них не зламається.
22 Злоба грішника його ж убиває, і ті, що ненавидять праведника, зазнають кари.
23 Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до нього прибігає, покараний не буде.
Псалом 35
(34) Благання про допомогу проти ворогів 1-6; 17-28; невдячні вороги переслідують 7-16
1 Давида.
Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.
2 Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!
3 Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!
4 Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.
5 Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.
6 Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.
7 Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.
8 Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.
9 Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.
10 Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.
11 Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.
12 Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.
13 Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.
14 Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.
15 І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.
16 Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.
17 Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят - мою єдину.
18 Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.
19 Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.
20 Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.
21 І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”
22 Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!
23 Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!
24 Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,
25 нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”
26 Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.
27 Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”
28 Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.
Псалом 36
(35) Псалмопівець жаліється на беззаконня 2-5; Боже провидіння 6-10; молитва 11-13
1 Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.
2 Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.
3 Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
4 Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
5 Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
6 Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
7 Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.
8 Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
9 Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
10 Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
11 Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
12 Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
13 Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.
Псалом 37
(36) Доля злих, та добрих неоднакова
1 Давида.
Не палай гнівом на злочинців, творящим беззаконня не завидуй
2 Вони бо, як трава, швидко поникнуть, -зів'януть, як рослина яра.
3 Вповай на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути.
4 Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця.
5 На Господа здай твою дорогу; вповай на нього, і він учинить;
6 виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень.
7 Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть.
8 Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха.
9 Бо лиходії знищені будуть, ті ж, що надіються на Господа, заволодіють краєм.
10 Ще трохи, і беззаконник пропаде, подивишся на його місце, і його більше не буде.
11 Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром.
12 Беззаконник кує на праведника лихо і скрегоче на нього зубами.
13 Господь сміється з нього, бо бачить, що його день надходить.
14 Беззаконники добувають меча й лука, щоб повалити вбогого й нужденного, щоб вистинати тих, які простою дорогою ходять.
15 Їхній меч пройде їм крізь серце, луки їх поторощаться.
16 Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних,
17 бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає.
18 Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки.
19 Вони не осоромляться лихої години, і наситяться голодної пори.
20 А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть.
21 Беззаконник позичає й не звертає; а праведник - щедрий, дарує.
22 Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть.
23 Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому довподоби.
24 Навіть як і впаде, він не буде лежати, бо Господь підтримує його руку.
25 Молодим був я і вже постарівся, але не бачив покинутого праведника і його нащадків, які просили б хліба.
26 Увесь час його рука щедра й він позичає, і рід його буде благословенний.
27 Відступи від зла й чини добро, і житимеш повіки!
28 Бо Господь любить правду і не покине своїх вірних. Нечестиві знищені будуть, рід беззаконних буде стятий.
29 Праведники заволодіють краєм і житимуть повіки у ньому.
30 Праведника уста мовлять мудрість, язик його говорить правду.
31 Закон Бога його в нього в серці, не захитаються в нього кроки.
32 Беззаконний на праведника чигає і намагається зігнати його зо світу.
33 Але Господь не залишить його в руці в нього і не засудить, коли він на суді з'явиться.
34 Надійсь: на Господа й пильнуй його дороги. Він вознесе тебе, щоб ти володів землею, -і погибель беззаконних побачиш.
35 Я бачив беззаконного, як він пишався і розростався, неначе кедр ливанський.
36 А коли я пройшов, його вже більш не було; шукав його, та знайти було годі.
37 Уважай на чесного й на праведного дивися, бо в чоловіка мирного буде потомство.
38 Відступники ж знищені будуть усі до одного, і потомство беззаконних буде стяте.
39 Спасіння праведним від Господа, він їхнє прибіжище в час скрути.
40 Господь їм допомагає і їх спасає; спасає їх від беззаконних і зберігає, бо вони до нього прибігають.
Псалом 38
(37) Грішник, покараний, молиться 2-5; оповідає про свою біду 6-13; він покладається на Бога 14-17; благання 18-23
1 Псалом. Давида. На спомин.
2 О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3 Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4 Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5 Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6 Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7 Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8 Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9 Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10 О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11 Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
12 Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13 І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14 Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15 Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16 На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17 Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”
18 Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19 Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20 А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21 І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22 Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23 Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!
Псалом 39
(38) Хворий молиться за одужання
1 Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
2 Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3 Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.
4 У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5 Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6 Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би. ніщо перед тобою; вона лиш подув, - кожна людина,
7 лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8 Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9 Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10 Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11 Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.
12 Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина - тільки подув.
13 Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.
14 Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.
Псалом 40
(39) Подяка за благодать 2-11; він просить про нову благодать 12-18
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.
3 І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.
4 І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.
5 Блажен муж, який на Господа поклав своє довір'я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.
6 Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами. Ніхто тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.
7 Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене. Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.
8 Тоді сказав я: “Ось я приходжу; у сувої книги написано про мене:
9 Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.”
10 Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
11 Не заховав я в моїм серці твою справедливість; я розповів про твою вірність і твоє спасіння. Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.
12 Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця; милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.
13 Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу. Їх більш, ніж волосу на толові у мене, і серце моє зомліло.
14 Зволь, Господи, мене урятувати; о Господи, поспіши мені на допомогу!
15 Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити. Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!
16 Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: “Ага! Ага!”
17 Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: “Хай возвеличиться Господь!”
18 Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти - моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!