«Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх! Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.» (Книга Второзаконня 32:1-2)

Книга Псалмів 51-60

Псалми:

Псалом 51

(50) Покаянна молитва 3-4; визнання гріхів 5-8; різні прохання: про благодать 9-11; про витривалість 12-19; за Єрусалим 20-21

1 Провідникові хору. Псалом. Давида, 2 коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією.

3 Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини.

4 Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого.

5 Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.

6 Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити.

7 Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати.

8 Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш.

9 Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший.

10 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.

11 Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини.

12 Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм.

13 Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене.

14 Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним,

15 щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе.

16 Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям.

17 Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою.

18 Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш.

19 Жертви Богові - дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш.

20 Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури.

21 Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.

Псалом 52

(51) Злісний витязь 3-7; праведні радітимуть 8-11

1 Провідникові хору. Маскіл. Давида, 2 як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.»

3 Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний?

4 Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій - немов гостра бритва, майстер облуди.

5 Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду.

6 Погибельні лише любиш речі, язику лукавий.

7 Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих.

8 Побачать праведники й настрашаться і будуть сміятись із нього:

9 «Ось чоловік, що не мав Бога за свою твердиню, що покладався на своє багатство превелике, своїми лиходійствами був сильний.»

10 Я ж - мов те буйне дерево оливне в домі Божім; надіюсь на ласку Божу повік-віки,

11 Я прославлятиму тебе повіки, за те, що вчинив єси, і возвіщатиму ім'я твоє, - воно бо добре, - перед вірними твоїми.

Псалом 53

(52) Безбожні люди

1 Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида.

2 Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога.» Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би.

3 Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.

4 Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.

5 Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога.

6 Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув.

7 Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль.

Псалом 54

(53) Благання та подяка

1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида, 2 коли прийшли зіфії і сказали Саулові: «Хіба Давид ке ховається між нами?»

3 Боже, ім'ям твоїм спаси мене і силою твоєю розсуди мою справу.

4 Боже, почуй мою молитву. вислухай слова уст моїх.

5 Бо горді піднялись на мене, і насильники на мою душу зазіхають, вони не мають Бога перед собою.

6 Та ось Бог - допомога мені; Господь - опорою життя мого.

7 Оберни лихо на моїх супостатів, знищ їх по твоїй правді.

8 Охоче принесу я тобі жертву, прославлю твоє ім'я, Господи, бо воно добре!

9 Бо визволив єси мене від усякої турботи, отож і споглядають очі мої на ворогів моїх.

Псалом 55

(54) Псалмопівець шукає захисту віл ворогів 2-9; жаліється на невірного друга 10-15; у довір'ї здасться на Бога 16-24

1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.

2 Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.

3 Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,

4 грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.

5 Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.

6 Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.

7 І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки. я полетів би і відпочив би.

8 Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.

9 Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.

10 Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.

11 Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.

12 Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.

13 Якби то ворог глузував із мене, я - стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.

14 А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,

15 з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.

16 Хай смерть поб'є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! -бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.

17 Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.

18 Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.

19 Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.

20 Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.

21 Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, Порушує свою умову.

22 Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони - мечі вийняті з піхви.

23 Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.

24 І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.

Псалом 56

(55) Псалмопівець, оточений ворогами, молиться 2-12; вирятуваний, виконує вдячну обітницю 13-14

1 Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.

2 Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.

3 День-у-день лютують мої противники багато бо тих, що йдуть боєм на мене.

4 Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!

5 На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?

6 Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.

7 Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.

8 За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.

9 Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?

10 Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.

11 У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.

12 На Бога уповаю не боюся; що ж може заподіяти мені людина?

13 Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, віддам тобі похвальну жертву.

14 Бо спас єси життя моє від смерти, та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.

Псалом 57

(56) Молитва у довір'ї 2-6; подяка заздалегідь 7-11

1 Провідникові хору. На мелодію «Це руйнуй». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печери.

2 Помилуй мене, Боже, помилуй; до тебе душа моя прибігає. У тінь твоїх крил прибігаю, поки не мине лихо.

3 До Бога Всевишнього взиваю, до Бога, що чинить мені благо, -

4 нехай пошле з неба й мене врятує, нехай осоромить тих, що мене зневажають; нехай пошле Бог свою ласку й правду.

5 Я лежу серед левів, що пожирають синів людських. Зуби їхні - списи й стріли; язик - меч гострий.

6 Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!

7 Наставили тенета на мої кроки, гнітили мою душу, копали яму передо мною: самі нехай упадуть до неї.

8 Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати.

9 Проснись, душе моя! Просніться, гарфо й гусла! Я розбуджу світанок.

10 Я між людьми, о Господи, буду тебе хвалити і між народами буду тобі співати;

11 велика бо, як небо, твоя ласка, і аж до хмар сягає твоя вірність.

12 Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!

Псалом 58

(57) Псалмопівець ганить несправедливих суддів 2-6; молиться, щоб Бог їх відплатив 7-12

1 Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.

2 Чи ви по правді творите суд вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?

3 Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.

4 Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.

5 Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,

6 щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.

7 Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.

8 Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.

9 Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.

10 Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.

11 Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних

12 І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить.»

Псалом 59

(58) Настирливість ворогів

1 Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй». Давида. Міхтам, коли Саул послав стерегти дім, щоб його вбити.

2 Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що повстають на мене.

3 Визволь мене від тих, що чинять беззаконня, і спаси мене від душогубів.

4 Вони бо на життя моє чигають, змовляються на мене сильні. Нема ні гріха в мені, о Господи, ані провини;

5 без усякої вини моєї збігаються, готуються на мене, устань мені назустріч і подивися!

6 Та ти, Господи сил, Бог Ізраїля! Встань на кару всіх народів, не пощади ні одного з віроломних.

7 Увечорі повертаються назад, немов пси виють, і бігають навкруги містом.

8 Ось вони розпустили уста свої, мечі в губах їхніх: «Хто там почує?»

9 Але ти, Господи, з них смієшся, висміюєш усіх поган.

10 Сило моя! Тебе я пильнуватиму, бо ти моя безпека, Боже.

11 Мій Бог, - моє милосердя! Хай Бог прийде мені назустріч, хай дасть мені натішитись над ворогами моїми.

12 Побий їх, Боже, щоб не ввели у гріх народ мій. Присилуй блукати їх, у твоїй силі провали їх, Господи, щите наш.

13 Що слово з уст їхніх - то гріх губ їхніх; нехай спіймаються гординею своєю, прокляттям і брехнею, що розповідають.

14 Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх. щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край.

15 Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом.

16 Бродять шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють.

17 А я співатиму про твою силу, і веселитимусь уранці твоїм милосердям; бо ти став захистом для мене, прибіжищем у скрутну для мене днину.

18 О моя сило! Тобі псалом співатиму, бо ти, Боже, - мій захист. Мій Бог - моє милосердя!

Псалом 60

(59) Молитва в гіркій долі 3-7; спогадує про Божі обітниці 8-10; просить допомоги 11-14

1 Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення. 2 Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік.

3 Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги!

4 Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась.

5 Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас.

6 Тим. що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука.

7 Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас.

8 Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину.

9 Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло.

10 Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую.»

11 Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому?

12 Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами?

13 Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога.

14 З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.