«Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?» (Євангелія від св. Івана 14:1)

Книга Псалмів 81-90

Псалми:

Псалом 81

(80) Літургійний гимн 2-6; пророче попередження в ім'я Бога 7-17

1 Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа.

2 Ликуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова!

3 Затягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу.

4 Засурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні - в день нашого свята.

5 Такий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова.

6 Він це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову:

7 «Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки.

8 Візвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; Я випробував тебе над Меріва-водами.

9 Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав,

10 щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові!

11 Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню.

12 Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати.

13 І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!

14 Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми,

15 я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку:

16 Господні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна.

17 Найкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би.»

Псалом 82

(81) Доля несправедливих суддів

1 Псалом. Асафа.

Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить:

2 «Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам?

3 Судіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласі

4 Визвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!»

5 Вони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи.

6 Я мовив: «Ви - боги й сини Всевишнього усі ви.

7 Однак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь.»

8 Устань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.

Псалом 83

(82) Проти ворогів вибраного народу

1 Пісня. Псалом. Асафа.

2 Не мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже!

3 Бо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору.

4 Змовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш.

5 «Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім'я Ізраїля не згадувалось більше.»

6 Бо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе:

7 Едомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни,

8 Гевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру;

9 навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота.

10 Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон - потоку,

11 що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали.

12 Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями,

13 які були сказали: «Візьмім соб в посілість пасовиська Божі!»

14 Мій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітер

15 Як вогонь, що ліси пожирає, як полум'я, що палить гори,

16 так гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю!

17 Вкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім'я твоє!

18 Хай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь на ім'я, найвищий над усією землею.

Псалом 84

(83) Псалмопівець тужить за храмом Божим - пісня прочан

1 Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Псалом. Синів Кораха.

2 Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил!

3 Знемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом.

4 Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: (а я) жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже!

5 Щасливі, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять!

6 Щасливий чоловік, що має свою силу в тобі і твої дороги має в своєму серці.

7 Проходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає.

8 Набирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні.

9 Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо!

10 О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника твого!

11 Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.

12 Бо Господь Бог - сонце і щит -Господь дасть ласку й славу. Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно.

13 Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе!

Псалом 85

(84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14

1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.

2 Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре.

3 Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні.

4 Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого.

5 Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові!

6 Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду?

7 Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі?

8 Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння.

9 Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля.

10 Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.

11 Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою.

12 Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.

13 Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій.

14 Перед ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де він буде ступати.

Псалом 86

(85) Молитва побожних у злиднях

1 Молитва. Давида.

Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий.

2 Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе.

3 Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу.

4 Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.

5 Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

6 Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.

7 У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене.

8 Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.

9 Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім'я.

10 Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.

11 Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.

12 Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім'я твоє навіки,

13 бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу.

14 О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.

15 Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.

16 О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї.

17 Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!

Псалом 87

(86) Месіянський Сіон - усіх народів матір.

1 Синів Кораха. Пісня. Псалом.

Оселю свою на святих горах

2 Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети.

3 Преславні речі говорять про тебе, місто Боже!

4 Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, - «і ці там народились.»

5 А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує.

6 Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.»

7 Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»

Псалом 88

(87) Тяжко хворий оповідає про своє горе 2-9; просить допомоги 10-19

1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.

2 Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.

3 Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!

4 Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.

5 Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.

6 Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

7 Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.

8 Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

9 Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

10 Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

11 Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

12 Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність?

13 Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття?

14 Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

15 Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?

16 Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій - умліваю.

17 Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.

18 Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.

19 Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь.

Псалом 89

(88) Згадка про Божі обітниці Давидові 2-5; 20-38; псалмопівець плекає надію 6-19; сумна доля народу 39-46; молитва за виконання обітниці 47-52

1 Маскіл. Етана. Езрагіта.

2 Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.

3 Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.

4 «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:

5 Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»

6 Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.

7 Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?

8 Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.

9 Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.

10 Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.

11 Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.

12 Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.

13 Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.

14 Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!

15 Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.

16 Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.

17 Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.

18 Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.

19 Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.

20 Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.

21 Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.

22 Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти

23 Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.

24 Його противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять.

25 І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.

26 Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю.

27 Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»

28 А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.

29 Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.

30 Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.

31 Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,

32 коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,

33 я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.

34 Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.

35 Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.

36 Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!

37 Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.

38 Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. -

39 Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.

40 Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.

41 Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.

42 Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.

43 Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.

44 Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.

45 Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.

46 Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.

47 Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?

48 Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?

49 Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?

50 Де вони, Господи, днедавні твої ласки?

51 Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -

52 що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!

Псалом 90

(89) Бог - вічне пристановище 1-6; гріх - причина злиднів 7-11; молитва 12-17

1 Молитва. Мойсея, чоловіка Божого.

Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.

2 Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.

3 Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»

4 Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.

5 Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.

6 Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі - підтята висихає.

7 Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.

8 Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.

9 Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.

10 Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі - вісімдесят років; і більшість із них - то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.

11 Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?

12 Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.

13 Повернися, Господи! - докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.

14 Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.

15 Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.

16 Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.

17 І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших!