«І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай, а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого ...» (Книга Вихід 23:10-11)

Приповідки 13

Глава:

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.

2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників - насильство.

3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель

4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.

5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.

6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.

7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.

8 Викуп життя людини - її багатство; | бідний же загроженим не почувається.

9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.

10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.

11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.

12 Відсунута надія - мука серця; | а здійснене бажання - дерево життя.

13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.

14 Наука мудрого - джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.

15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.

16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.

17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.

18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.

19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись - то для дурних осоружно.

20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.

21 Грішних переслідує нещастя, | а добро - нагорода праведним.

22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.

23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.

24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.

25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.