«А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній» (Книга Ісуса Навина 22:4)

Приповідки 14

Глава:

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.

2 Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.

3 В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.

4 Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.

5 Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.

6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.

7 Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.

8 Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.

9 Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.

10 Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.

11 Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.

12 Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.

13 Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.

14 Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.

15 Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.

16 Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.

17 Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.

18 Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.

19 Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.

20 Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.

21 Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.

22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.

23 Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.

24 Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.

25 Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.

26 В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.

27 Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.

28 У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.

29 Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.

30 Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.

31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.

32 Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.

33 У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.

34 Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.

35 Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.