«Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!... Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!» (Книга Екклезіястова 1:14-15)

Приповідки 18

Глава:

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | й кепкує з усякої розумної поради.

2 Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє.

3 Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором.

4 Глибокі води - слова уст людини; | струмок розливний, мудрости джерельце.

5 Воно не добре - вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити.

6 Уста безумного ведуть до сварки, | і губи його викликають удари.

7 Уста безумного - його руїна; | губи його - сіть на його душу.

8 Слова донощика неначе ласощі, | які до самого споду в животі доходять.

9 Недбалий у своїй роботі | - руїнника брат рідний.

10 Ім'я Господнє - міцна башта: | праведник утече до неї - і безпечний.

11 Багатого достатки - його місто-твердиня, | і, на його думку, як стіна висока.

12 Перед погибіллю бундючиться людське серце, | а перед славою - покора.

13 Хто, не вислухавши, відповідає, | дурнота на того й сором.

14 Дух людини підтримує її в недузі, | а дух прибитий хто може перенести?

15 Серце розумного знання здобуває, | і вухо мудрих шукає науки.

16 Дарунок людини розширює йому дорогу, | і до вельмож його доводить.

17 Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; | та надійде його сусід і його перевіряє.

18 Жереб закінчує спори | й вирішує між могутніми.

19 Уражений брат - немов місто-твердиня, | і чвари - немов засуви в замку.

20 Плодом уст людини наповнюється його нутро, | і він насичується здобутком губ своїх.

21 Смерть і життя - у владі язика; | хто його любить, той плоди його їстиме.

22 Хто знайшов жінку, знайшов добро велике | й від Господа одержав ласку.

23 Бідний благально говорить, | а багатий відказує жорстоко.

24 Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший.