«Коли ввійдеш у весільну почивальню, візьми з собою риб'ячу печінку й серце та й поклади на жар кадильний, і тоді здійметься запах; а демон його понюхає і втече, та й повіки не з'явиться він більше до неї.» (Книга Товита 6:17)

Приповідки 26

Глава:

Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

1 Як літом сніг, а в жнива дощ, | так і дурному почесть не личить.

2 Як пурхне горобець, як ластівка полине, | так незаслужене прокляття пройде.

3 Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, | те на дурного ломака.

4 Не відповідай дурному за його глупотою, | щоб і сам ти не став схожий на нього.

5 Відповідай дурному за його глупотою, | щоб він у власних очах не був мудрим.

6 Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, | хто посилає вісті через дурня.

7 Як ноги в кульгавого теліпаються, | так і приповідка в губах дурня.

8 Що камінь прив'язувати до пращі, | те саме - дурневі віддавати шану.

9 Що в руці п'яного тернова гілка, | те приповідка в устах дурнів.

10 Як той лучник, що ранить усіх перехожих, | так і той, хто послуговується дурнем.

11 Як пес повертається до своєї блювотини, | так дурень повторює свою дурноту.

12 Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? | На дурня більш надії, ніж на нього.

13 Лінивий каже: “Лев на дорозі! | Лев на майдані!”

14 Двері обертаються на завісах, | а лінивий - на своїм ліжку.

15 Лінивий занурює руку в миску, | та трудно йому донести її до рота.

16 Лінивий вважає себе за мудрішого, | ніж семеро, що в лад відповідають.

17 Той ловить пса за вуха, | хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.

18 Як божевільний, що жбурляє | вогнем і стрілами, і смертю,

19 так чоловік, що обманює ближнього | і каже: “Чи ж я не жартую?”

20 Як нема дров, вогонь погасне; | як не буде донощика, утихне сварка.

21 Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, | так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.

22 Слова донощика, як ласощі солодкі, | що доходять до самісінького нутра.

23 Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, | те саме облесливі уста й зле серце.

24 Устами вдає, хто ненавидить, | а в осерді кує зраду;

25 не вір йому, як він ласкавенько говорить, | бо сім гидот у нього в серці.

26 Хоч як його ненависть приховується хитро, | та злоба його відкриється серед громади.

27 Хто риє яму, сам упаде до неї; | хто котить камінь угору, до того він повернеться.

28 Язик брехливий ненавидить правду; | лестиві уста призводять до погибелі.