«Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.» (Книга Приповідок Соломонових 30:3-6)

Пісня Пісень 6

Глава:
Хор:

1. Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати?

Молода:

2. Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.

3. Я - мого любого й мій любий - мій, він, що пасе отам поміж лілеями.

Молодий:

4. Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.

5. Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.

6. Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.

7. Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.

8. Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, -

9. одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:

10. «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»

11. В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.

12. І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.